Шукати в цьому блозі

четвер, 28 липня 2016 р.

28 липня відзначають свято Володимира Великого та День Хрещення Русі
День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича відзначається 28 липня. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.
Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні - державне свято - День Хрещення Київської Русі,  пише РІСУ.
Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий — 35 років - від 980 до 1015 року.
Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.
За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.
Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.
Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.
Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.
І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.
Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні свв. Мефодій і Кирило.
Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.
Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі - 28 липня - став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення найбільш ймовірно відбулося 14 серпня (за новим стилем).




середа, 20 липня 2016 р.

Вже багато років, починаючи з 1966 року, у всьому світі 20 липня відзначають Міжнародний день шахів.
Це свято проводиться за рішенням ФІДЕ - Всесвітньої шахової федерації (заснована в 1924 р.).
Назва гри походить з персидського: шах мат - володар помер. Батьківщиною шахів є Індія. Там у V столітті з’явилася попередниця шахів - гра чатуранга. На Русі шахи з’явилися приблизно в IX-X ст.
Шахи - це настільна гра на 64-клітинній дошці, на якій розташовуються 32 фігури (по 16 фігур білого і чорного кольору). Грають 2 партнера. Мета гри полягає в тому, щоб поставити мат королю супротивника.
Майже в кожному місті є шаховий клуб (іноді їх декілька), у якому збираються шанувальники цього виду спорту. У Міжнародний день шахів у цих клубах проводяться турніри, розважальні заходи.





понеділок, 11 липня 2016 р.

11 липня - Всесвітній день шоколаду
З найдавніших часів, шоколад використовувався, як напій. Перші сліди його активного вживання, за свідченням археологів, належать ще до 19-го століття до нашої ери. Вони були виявлені на тихоокеанському узбережжі штату Чьяпас, Мексика. В Європу він потрапив після 16-го століття нашої ери. Є думка, що 7 липня 2015 року минуло рівно 465 років з тих пір, як шоколад з’явився в Європі. Однак альтернативний погляд на цю тему не упускає і безпосереднього відношення Христофора Колумба та його сина Фердинанда, які зіткнулися з какао-бобами в четвертій місії Колумба до Америки 15 серпня 1502. Тоді йому і його екіпажу вдалося захопити якесь торгове судно, в котрому серед інших товарів для торгівлі виявилися і какао-боби. Втім, можливо не настільки важливий цей факт, як те, що популярність напою з какао в Європі виникла тільки після відповідного схвалення суспільства, яке помітило його привабливість. Крім того шоколад дуже корисний.
Всесвітній день шоколаду або World Chocolate Day відзначається щорічно 11 липня або 7 липня на заході Європи.
Це свято виникло у Франції в 1995 році. День шоколаду швидко набув популярності і був підтриманий в Німеччині, Італії, Швейцарії, інших країнах як всередині Європейського союзу і за його межами.
У цей день проводяться різноманітні фестивалі та заходи, присвячені цьому чудовому продукту.
Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів - так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму. Так само існує гіпотеза, що шоколад володіє «протираковим» ефектом і здатний сповільнювати процеси старіння. На жаль вчені одностайно констатують той факт, що шоколад сприяє збільшенню маси тіла, але це аж ніяк не є його недоліком. Шоколад багатий поживними речовинами, в тому числі жирами, а значить і калоріями.
Існує думка, що першими навчилися робити шоколад ацтеки. Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-боби.





четвер, 7 липня 2016 р.

Народні купальські обряди з вінками та вогнями традиційно проводять з вечора 6 липня і в ніч на 7 липня. День, коли відзначається свято Івана Купала, є одним з найпопулярніших і містичних свят. Це ніч єдності з природою, незвичайних традицій та обрядів. Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про це свято.
Івана Купала 2016: дата, історія та традиції свята
У ніч з 6 на 7 липня святкуємо Івана Купала - одне з найвеселіших слов'янських свят.
День, коли відзначається свято Івана Купала, є одним з найпопулярніших і містичних свят серед слов'ян. Це ніч єдності з природою, незвичайних традицій, цікавих обрядів.
У наш час особливо його любить молодь за можливість весело і цікаво провести літню ніч. Хоч свято Івана Купала і є православним, для простих обивателів цей день, коли можна досхочу накупатися і зарядитися позитивними емоціями, також має велике значення.
Коли відзначається свято Івана Купала в 2016 році
З настанням літа практично кожну дівчину, яка не хоче пропустити чарівну Купальську ніч, починає цікавити питання - коли ж святкують Івана Купала? Велике православне свято завжди відзначається в один і той же день і в 2016 році відсвяткувати Івана Купала, а також випробувати масу хороших вражень від галасливого і вкрай веселого заходу можна буде в ніч з 6 на 7 липня.
Цей час треба провести з рідними та друзями у водойми, хлюпаючись у воді, граючи на гітарі і розводячи багаття. Потрібно тільки врахувати, що це ніч з середи на четвер, а вранці багатьом на роботу і навчання.
Історія свята Івана Купала
Спочатку, цей день носив язичницький характер. День Івана Купала здавна присвячували слов'янського божества Купали і Сонцю. Раніше, ще до прийняття християнства, це свято відзначалося на Русі в день літнього сонцестояння, 22 червня.
З приходом християнства, свято приурочили до дня народження і чесного славного пророка і Предтечі, Іоанна Хрестителя і почали відзначати 24 червня. А в багатьох селах і селах свято Івана Купала називали Івановим Днем.
Час тече непомітно... і з переходом на григоріанський календар з юліанського, день, коли відзначається Івана Купала, просунувся ще далі і, з тих пір і понині, свято припадає на 7 липня. Можна зробити висновок, що своє первісне значення свято Івана Купала втратив, адже він більше не відзначається в день літнього сонцевороту. Однак у деяких європейських країнах цей день також відзначається в період з 20 по 24 червня.
Традиції свята Івана Купала
Іванов день багатий традиціями, ритуалами та обрядами. Незважаючи на специфічність деяких звичаїв, багато традиції дійшли і до наших днів. В цей день особлива увага приділялася природі. Символом свята було Сонце. Як стверджували селяни, в цей день активність Сонця досягала свого максимуму, після чого справа повільно йшло до зими.
З самого раннього ранку дня Івана Купала весь народ з поселень можна було зустріти на річках і озерах. Вважалося, що купання у воді у це свято очищає як тіло, так і душу. Ті ж, у кого по близькості водойм не було, відправлялися в баню. Однак далеко не всі поспішали в цей день поринути у водоймі – деякі люди вважали, що в день Івана Купала річки, озера і ставки наповнюються нечистю, яка може їх знищити.
В цей день навіть вогонь наповнювався чарівними властивостями, тому, що цілі села розпалювали багаття і молоді люди стрибали через палаючий вогонь поблизу водойм. Вважалося, що якщо перестрибнути через багаття в день Івана Купала – весь рік будуть переслідувати везіння і щастя. Ця традиція збереглася і понині в деяких селах.
Після купання всі жінки – від молоденької дівчини до літньої, навченою досвідом бабусі – вирушали в ліс на пошуки трав. Деякі збирали їх для ворожінь, хтось для обрядів, щоб потім лікуватися цими травами самої або лікувати близьких.
Особливою цінністю вважається зустріти в ніч Івана Купала цвіт папороті, який розпускається усього на кілька хвилин, потім зникає. У той час, поки прекрасна половина збирала лікувальні трави, чоловікам потрібно було зрубати невелике дерево висотою в півтора-два людських зрости.
Зрубане деревце встановлювали на місці гуляння, а дівчата прикрашали його потім квітами і стрічками. У народі таке дерево носило назву "купайла" чи "марену". В день Івана Купала прийнято було розповідати розповіді та історії, які описували чари, пов'язане з природою і рослинами. Вважалося, що завдяки рослинам (того ж квітки папороті) можна відшукати незліченні багатства, зариті скарби і так далі.
Також за допомогою деяких рослин, що володіють чудодійними властивостями, можна зцілитися. Біля багаття, влаштовували пишні гуляння з грою в пальники, безліччю обрядів та розкішним бенкетом. Однак, з приходом православної церкви, всі язичницькі обряди зазнали суворому засудженню. Незважаючи на це, деякі люди все ще продовжують їм слідувати. Згодом, усе змішалося – і релігія, і народні повір'я.
Обряди на Івана Купала Чудове свято починається рано вранці 6 липня. Зі сходом сонця бажано вмитися свіжої ранкової росою або скупатися в річці. Ця процедура позбавляє від зморшок і прищів, дає дівочій красі розкритися на повну потужність, а хлопцям обіцяє міцне тіло і здоровий дух. Якщо ж росою обприскати стіни, підлога і стеля будинку, то його покинуть такі шкідники, як таргани, мошки, міль і мурахи. На Івана Купала припадає розквіт природних сил. Тому трави в цей день володіють особливими лікувальними властивостями. Травники і травниці намагаються поповнювати свої запаси саме в цей день. Вважалося, що якщо зірвати квітку богатки, покласти під подушку і квітка через пару годин розпуститься – незабаром дівчина зустріти свою долю! Якщо ж квітка богатки зав'яне – в цьому році про заміжжя можна і не думати.
Незаміжні дівчата в ніч Івана Купала плели вінки з трав і квітів і кидали їх у воду. Вінок потрібно було плести за особливою технологією, що включає в себе 12 видів рослин. По тому, як поведе себе вінок на воді, визначали своє майбутнє жіноче щастя.
Якщо вінок потоне - в найближчий рік заміж дівчину не покличуть. Якщо вінок навіть від берега не відплив – суджений десь зовсім поруч. Якщо ж вінок поплив досить далеко, то любов прийде здалека. В ніч на Івана Купала, з 6 на 7 липня, не прийнято спати. Всю ніч молодь повинна вигнати злі сили допомогою гучних гулянь, пісень і танців.
Обов'язково палили обрядове вогнище, через яке стрибали парами і поодинці. Якщо пара молодих людей, перестрибнувши через вогнедишну"перешкоду", не розімкнула рук - будуть жити довгим і щасливим сімейним життям. Якщо руки розімкнулись - майбутнє пари вкрай туманно. Можна стрибати і поодинці. Такий обряд приманює удачу і дарує життя, повну успіху і здоров'я.







7 липня - День працівника природно-заповідної справи
Розмах, з яким наша сучасна цивілізація навчилася освоювати оточуючі нас землі, по істині може вразити всяку уяву. Вирубати тисячі гектарів лісу, організувати який-небудь кар’єр або влаштувати грандіозне будівництво, видобуток руди або мінералів в промислових масштабах, освоїти степ, рівнину, гірські комплекси, водойми або що-небудь ще - не питання. Досить «обгрунтованої доцільності», «команди з верху», бюджетних асигнувань. Все інше, - технології, людські ресурси та техніка вже на підході. Місяць, рік, два і дика природа відступає. З нею відступає і крихка рівновага, яке встановлювалося в природі століттями і тисячоліттями. Чи правильно це, чи виправдовує досягнута мета всі ці втрати, якими доводиться жертвувати нам заради сьогочасної вигоди?
Як би там не було, але парадокс полягає в тому, що часто, щоб зупинити розбурханий запал сучасних «благодійників» доводиться йти на крайні заходи. Обмежувати і лімітізіровати, забороняти і штрафувати, приймати цілу низку актів на законодавчому рівні і в буквальному сенсі ховати неосвоєні подібною діяльністю землі в організованих заповідниках та природоохоронних парках, залучаючи для цього додаткові зусилля, кошти і грамотних фахівців.
Зараз однозначно вже можна сказати, що зусиллями працівників природно-заповідної справи вдалося в значній мірі зберегти від руйнування багато унікальних природних комплексів, сприяючи збереженню біологічного розмаїття та протидіючи екологічному розоренню багатьох регіонів. Це ще далеко не перемога, це всього лише один крок, так як жадібність і політична короткозорість подібні гігантському жорнову, який нещадно розкручується з кожним днем і здатний в лічені хвилини поглинути всіляки, навіть добуті з великими труднощами і сміливі досягнення.
З метою підтримки природно-заповідної справи, враховуючи істотний внесок фахівців та професіоналів, не байдужих людей до сьогодення та майбуття стану нашої природи, на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, 18-го серпня 2009-го року Президентом України, згідно Указу № 629/2009 встановлено професійне свято працівників природно-заповідної справи, який тепер щорічно відзначається 7 липня.

Вітаємо з професійним святом!!!

********* https://culture.od.gov.ua/2024/09/02/gromadske-obgovorennya-pro-vidmovu-vid-prysvoyenogo-komunalnij-ustanovi-odeska-oblasna-bibl...