Підведені підсумки обласного туру Міжнародного конкурсу дитячої листівки
«Дітям світу –
сонце й мир!» до Всесвітнього дня дитини ( далі
Конкурс),
який прoводився з 1
червня по 30 вересня Одеською обласною
бібліотекою для дітей ім. В. Катаєва.
Метою Конкурсу було
актуалізувaти проблеми захисту дітей та розвиток середовища,
дружнього по відношенню до дітей в усьому світі; сприяння формуванню основних
цінностей: миру, свободи, рівності, верховенства права; підтримки творчих
здібностей дітей.
На поштову адресу ООДБ ім. Катаєва було
надіслано 84 творчих робіт дітей-учасників.
Складна справа оцюнювати художні роботи
неймовірно талановитих дітей. Кожна творча робота наповнена глибоким розумінням теми, своїми
думками та почуттями.
Переможцями
обласного туру у 3-х вікових категоріях стали:
- читачі-учні 1-4 кл.:Ушаков Андрій,4 клас, Подільський р-н., с. Чубівка; ЗахарченкоМарк,1кл., с. Кирнички, Ізмаїльський р-н.; Мойсеєва
Ліза, 6 років,смт Овідіополь;
- читачі-учні 5-8
кл.: Ніжинська Діана,7
кл., смт . Любашовка, Подільський р-н.; Дорошева Поліна,6 кл.,с.
Ларжанка, Ізмаїльський р-н; Пашали Артем, 5 кл., Болградський р-н.; Галєва
Вікторія,7 кл, c.Острівне, Ізмаїльський р-н;
- читачі-учні
9-11 кл.: Довбишева Марта, 9 кл.,
м.Одеса; Красна Дарина, 11кл., смт. Саврань, Подільський р-н.; Котляренко
Ксенія,11 кл., Ізмаїльський р., с. Котловина. Конкурсні роботи другого
туру надіслані разом із протоколами до головного Організаційного комітету м. Київ.
Переможців Міжнародного
конкурсу дитячої листівки «Дітям світу – сонце й мир!» буде оголошено 20 листопада у Всесвітній день дитини.

Підведені підсумки обласного туру Всеукраїнського літературного конкурсу
«Творчі канікули - 2022» ( далі Конкурс), який проводився з 1 червня по 15 вересня Одеською обласною бібліотекою для
дітей ім. В. Катаєва.
Конкурс сприяє формуванню у дітей патріотичних
почуттів –любові до рідної природи, краю, Батьківщини; прищеплення любові до
рідної мови; розвиток естетичної свідомості, здатності до творчої
самореалізації, створення умов для реалізації творчих здібностей та талантів
дітей.
Юні читачі бібліотек сіл ,селищ, міст
області,під час літніх канікул, активно долучилися до творчого конкурсу. Оргкомітет
бібліотеки отримав від дітей 59 творчих
робіт.
У Конкурсі брали участь діти у 2-х вікових категоріях:
читачі-учні 11-13 років;
читачі-учні 14-18 років.
Конкурс проводиться у 7 номінаціях: «Знайомтеся
— це ми!» ,«Моя Україна: з
вірою у Перемогу», «Природа —
джерело натхнення та краси»,«І
в кожному із нас уже живе філософ!,
«Моя майбутня професія», «Безмежний
світ моєї уяви», «Далі буде? Ні, «далі» — вже є!».
Журі
визначило кращі роботи учасників першого
туру для подальшої участі у другому турі:
Номінація/вік
|
11-13
|
14-18
|
- «Знайомтеся–це ми!»
|
Гризан
Дар’я (м. Одеса)
|
Чолак Ксенія (м. Болград)
|
- «Моя Україна: з вірою
у Перемогу»
|
Карпенко
Дар’я (Подільський р-н, с. Нестоїта)
Тимошенко
Олександра,
( м. Березівка)
|
Бондарєва Анна (с. Стара Некрасівка,Ізмаїльський р-н)

Мельник Михайло (м.Одеса)

|
- «Природа –джерело
натхнення та краси»
|
Чевдар Анжеліка, (Болградський р-н, с.Прямобалка)
|
Стругова Дарина (с.Новокарбівка, Подільський р-н)

|
- «І
в кожному із нас уже живе філософ!»
|
Думік Олена(м.
Балта)
|
|
- «Моя
майбутня професія»
|
Карагуця Микита
(с. Камянка, Ізмаїльський р-н) Дімов Денис (с.
Багате, Ізмаїльський р-н)
|
Блоскова Аліна
(Болградський
р-н,с.Делень)
|
- «Безмежний
світ моєї уяви»
|
|
Михалчич Ганна, (Подільський р-н., м. Балта).

Приймак Марія
(смт.Сарата)

|
- Далі буде»? Ні, «далі» –вже є!» …
|
Мєщерякова
Єлизавета
(м. Рені)
|
|
Підведені підсумки обласного туру Всеукраїнського
конкурсу «Лідер читання-2022» (далі Конкурс), який проводився з 1 квітня по 15 серпня 2022 року Одеською обласною бібліотекою для
дітей ім. В. Катаєва.
Конкурс
проходився у рамках реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи в
Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого
розвитку України», спрямованих на консолідацію суспільства; дотримання
європейських цінностей, інтеграцію у європейське співтовариство та рівний
доступ до інформації, знань і культурного надбання. Цьогорічний конкурс
присвячений відзначенню300-річчя від дня народження Григорія Сковороди
Основною метою Конкурсу є розвиток
інтелектуального потенціалу дітей України; підвищення ролі книги серед дітей;
заохочення дітей та підлітків до систематичного читання; популяризації та
підтримки дитячого читання; стимулювання юних до змістовного дозвілля;
підвищення міжнародного авторитету України.
У Конкурсі взяли участь діти-читачі 5-9
класів, які люблять читати та постійно відвідують бібліотеку, є постійними учасниками конкурсів, масових заходів
організованих бібліотекою, беруть участь у бібліотечних програмах підтримки
дитячого читання та інше .
Журі розглядали змістовні резюме та портфоліо
найкращих читачів бібліотек з різних районів: Нікіфоряк Ганни (Подільський р-н,
с. Куяльник), Свіщук Варвари (Холоднобалківської сільської бібліотеки
Нерубайської сільської ради), Зіннятулліної Олександри (с. Нерубайське),
Мєщєрякової Єлізавети (м. Рені), Карасьової Поліни (смт. Овідіополь), Баликіної
Віталіни (м. Одеси) та інші. Юні читачі демонстрували свою майстерність, творчо
поєднуючи показ і розповідь у презентації своїх досягнень на ниві дитячого
читання, активну участь у культурному житті бібліотеки.
Керуючись
положенням про Всеукраїнський конкурс «Лідер читання» та положенням про
обласний тур «Лідер читання -2022» журі, розглянувши роботи учасників конкурсу,
ухвалило визнати переможцем обласного туру:
Мартинчук Аліну, найкращого читача КЗ «Публічної бібліотеки» Саф`янівської сільської ради, с. Багате,
Ізмаїльського району, Одеської області.
Щиро вітаємо переможницю і всіх учасників конкурсу та висловлюємо подяку
бібліотекарям – організаторам конкурсу в бібліотеках . Бажаємо перемоги та миру!
https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=10326
Підсумки Всеукраїнського конкурсу плакатів «Майбутнє планети у наших
руках!» у рамках відзначення Року збереження природи та живого миру в
Україні
5 серпня у Національній бібліотеці України для дітей відбулась пресконференція, присвячена підбиттю підсумків Всеукраїнського конкурсу плакатів «Майбутнє планети у наших руках!» у рамках відзначення Року збереження природи та живого миру в Україні.
Підсумки Всеукраїнського конкурсу плакатів «Майбутнє планети у наших руках!» у рамках відзначення Року збереження природи та живого миру в Україні вже опубліковані на сайті бібліотеки.

Підведені підсумки обласного туру Всеукраїнського конкурсу плакатів «Майбутнє планети в наших руках!».
До обласної бібліотеки було надіслано 234 творчі роботи учасників - читачів бібліотек сіл, селищ і міст Одещини. Яскраві малюнки конкурсантів оцінювало журі у складі Олега Дряміна - художника, поета, прозаїка, члена Національної спілки письменників України, лауреата премії ім. Пантелеймона Куліша, члена «Союзу художників мариністів» та фахівці обласної бібліотеки. На Конкурс у кожній віковій категорії приймались індивідуальні та колективні роботи, виконані виключно колективами творчих художників студій та бібліотечних клубів за інтересами. Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готували формату А3 у довільній графічній, живописних формах, виконаний будь-яким художніми засобами, який за змістом і жанром відповідає темі та містить авторське бачення щодо забезпечення природи на планеті, захисту нашого спільного дому – планети Земля. Переможцями обласного туру конкурсу стали:
у віковій категорії 1-5 класи:
І – місце, Хмілевська Ліна, КУ «Долинський ліцей Долинської сільської ради», с. Долинське, Подільський р-н та Нігай Ілля, КУ «Долинський ліцей Долинської сільської ради», с. Долинське, Подільський р-н ;
ІІ – місце, Родькін Глєб, НВК «ЗЗСО І-ІІІ ступенів – ЗДО» Маяківської сільської ради, с. Маяки, Одеський р-н та Кір`якова Марія, смт. Велика Михайлівка, Роздільнянський р-н;
ІІІ – місце, Ушаков Андрій, с. Чубівка, Подільський р-н (Куяльницька ТГ);
у віковій категорії 6-11 класи:
І – місце, Крилова Дар`я, м. Роздільна, Роздільнянський р-н;
ІІ – місце, Красна Дарина,смт. Саврань, Подільський р-н;
ІІІ– місце, Гулевська Ольга смт. Саврань, Подільський р-н та Ковальчук Ксенія, с. Кам`янка, Роздільнянський р-н.
Роботи переможців надіслані до НБУ для дітей м. Києва позмагатися на Всеукраїнському рівні. Всім учасникам дякуємо за участь, запрошуємо долучитися до інших конкурсів. Бажаємо успіхів юним художникам Одещини!
Підсумки
Всеукраїнського конкурсу плакатів «Майбутнє планети у наших руках!» у
рамках відзначення Року збереження природи та живого миру в Україні вже
опубліковані на сайті бібліотеки.
27 червня у рамках
відзначення Дня Конституції України у Національній бібліотеці України для дітей
відбулася пресконференція, присвячена
підсумкам Всеукраїнського конкурсу із правового просвітництва «Конституція для
всіх: і великих, і малих».
У заході взяли участь:
заступник Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк,
яка звернула увагу присутніх на питаннях державної підтримки правоосвітньої
роботи з дітьми; генеральний директор НБУ для дітей Алла Гордієнко, яка
представила діяльність НБУ для дітей та спеціалізованих бібліотек для дітей із
правового виховання; суддя Верховного Суду, координатор Національного
правоосвітнього руху «Справедливці» Володимир Кравчук, який представив проєкт
та інформував про перебіг Конкурсу і його технічну складову; суддя
Конституційного Суду України, голова журі Конкурсу Галина Юровська;
художник-ілюстратор книжки «Конституція для всіх: і великих, і малих» Ірина
Шаганян; голова правління ГО «Здорове дитинство без меж» Тетяна Репеде;
директор НВК № 157, голова Експертної ради Конкурсу Тетяна Єрмак.
Всеукраїнський конкурс із
правового просвітництва «Конституція для всіх: і великих, і малих» проводився
НБУ для дітей та громадською організацією «Асоціація розвитку суддівського
самоврядування України» з 18 квітня з метою ознайомлення дітей із основними
положеннями Конституції України, підвищення рівня правової культури та
правосвідомості, привернення уваги широкої аудиторії до громадянської освіти,
демократії та прав людини.
Основним конкурсним
завданням було створення відеоролику, на якому діти декламують статті книжки
«Конституція для всіх: і великих, і малих». До участі у Конкурсі долучилися
діти 6-12 років з усіх куточків України, які за допомогою батьків та
бібліотекарів дитячих бібліотек підготували 1054 відеоролики.
Методичне забезпечення
Конкурсу та його загальну координацію здійснювала НБУ для дітей. Модерацію
інформаційних ресурсів — YouTube-каналу «Конституція для всіх»,
Facebook-сторінки Конкурсу — та розміщення відеороликів виконувала громадська
організація «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України».
Оголошення переможців
Конкурсу відбудеться 28 червня у день Конституції України на інформаційних
ресурсах Конкурсу та сайті НБУ для дітей.
Усі учасники отримають
електронний сертифікат, який можна буде завантажити на сайті НБУ для дітей або
на YouTube-каналі Конкурсу, та примірник книги «Конституція для всіх: і
великих, і малих», а переможці будуть нагороджені спеціальним дипломом та
футболкою з символікою Конкурсу.
Переглянути виступ
заступника Міністра культури та інформаційної політики України Лариси Петасюк
на пресконференції можна за посиланням: https://youtu.be/ojGyIaCm5S0
Ось і добіг кінця
Всеукраїнський конкурс із правового просвітництва «Конституція для всіх: і
великих, і малих» до Дня Конституції України, який проходив в усіх куточках
України, навіть в областях, де ведуться активні бойові дії.
Пропонуємо переглянути
п'ятірку найпопулярніших прочитань статей Конституції України у номінації
«Вибір глядача» за вищою сумарною кількістю реакцій глядачів.
Переглянути усі 1054
відеоролики, надіслані на Конкурс у виконанні дітей з усієї України, можна за
цим посиланням:
ЛАУРЕАТИ:
Переможець:
*****

Підсумок обласного конкусу відеопрезентацій
«Народні традиції Одещини – спадщина тисячоліть»
(до 90-річчя утворення Одеської області)
Визначені переможці та призери обласного конкурсу відеопрезентацій «Народні традиції Одещини – спадщина тисячоліть», який проводився з 1 листопада 2021 року по 30 січня 2022 року Одеською обласною бібліотекою для дітей ім. В. Катаєва.
Мета конкурсу - збереження традицій рідного краю, стимулювання творчої активності, утвердження духовних цінностей в дитячому середовищі, сприяння формуванню національної культури, відродженню традицій рідного краю. Участь у Конкурсі брали колективи і окремі працівники централізованих міських, районних бібліотек для дітей та публічних бібліотек ТГ, що обслуговують дітей Одеської області. Для участі у Конкурсі учасники подавали до ООДБ ім. В. Катаєва відеопрезентацію, яка включали інформацію про історію та побут етнічних громад, культуру та сьогодення. На Конкурс було надіслано 21 відеопрезентацію. Відеоматеріали конкурсу виставлялися на сторінці Facebook «Одеська обласна бібліотека для дітей ім. В. Катаєва:
https://www.facebook.com/bibliotekavkataeva/ Визначали переможців Конкурсу авторитетне журі: голова журі - Дрямін Олег Йосипович (художник, поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України, лауреат премії ім. Пантелеймона Куліша, член «Союзу художників мариністів»), Загребенюк Галина Анатоліївна (в.о. завідуючого відділом «Степова Україна» Одеського історико-краєзнавчого музею), Палій Тетяна Андріївна (директор «Одеська обласна бібліотека для дітей ім. В. Катаєва»), Амельченко Юліана Сергіївна (директор «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. С. Грушевського»).
Переможцями Обласного Конкурсу стали:
І місце - КУ «Публічна бібліотека» Захарівської селищної ради;
ІІ місце - відділ обслуговування дітей КЗ «Публічна бібліотека» Ренівської міської ради;
ІІІ місце - Іванівська сільська бібліотека Красносільської сільської ради.
Глядацькі симпатії отримали:
Бібліотека-філія для дітей Овідіопольської селищної ради;
КУ «Публічна бібліотека» Маяківської сільської ради.
Переможці Конкурсу будуть відзначенні дипломами та заохочувальними призами.
*****
Підсумки обласного туру Всеукраїнського конкурсу
«Лідер
читання»
Підведені підсумки
обласного туру Всеукраїнського конкурсу
«Лідер читання», який проводився з 1 червня по 1 серпня 2019 року Одеською
обласною бібліотекою для дітей ім. В.Катаєва.
У конкурсі взяли
участь діти-читачі, які люблять читати та постійно відвідують бібліотеку,
читають книжки та є активними учасниками різноманітних бібліотечних програм
підтримки читання.
Для участі у
конкурсі кожна міська та районна бібліотеки для дітей надіслали на електронну
адресу обласної бібліотеки для дітей резюме, а також портфоліо. По 1 учаснику
від міста чи району. Портфоліо включало
в себе досягнення даного читача, його участь у конкурсах, масових заходах,
організованих бібліотекою, участь у бібліотечних програмах підтримки дитячого
читання.
Підведення
підсумків обласного туру Конкурсу відбулося в серпні місяці на базі обласної
бібліотеки для дітей. Оргкомітет та журі переглянули резюме та портфоліо
читачів бібліотек сіл, селищ і міст області, під час літніх канікул, які
активно долучилися до творчого конкурсу «Лідер читання».
У конкурсі
розглядались змістовні роботи більш
активних учасників читачів-учнів з різних районів, а саме:
• Ляшенко Ганна,
12 років, Овідіопольський р-н;
• Збесинська Крістіна, 13 років, м. Одеса;
• Амурова Ірина, 15 років, Болградський р-н;
• Верестун Олена, 15 років, м.
Білгород-Дністровський;
• Заєць Максим, 11 років, м. Рені
Переможцем в
обласному турі конкурсу стала Збесинська
Крістіна, 13 років,
м. Одеса.
Друге місце
присуджено Верестун Олені, 15 років, м. Білгород-Дністровський.
Переможець
обласного туру буде брати участь у ІІ підсумковому турі. Підведення підсумків
ІІ туру та нагородження переможців відбудеться згідно з положенням про
конкурс у 1 вересня цього року на базі Одеської обласної бібліотеки для дітей
ім. В. Катаєва.
Підсумки обласного
туру
Всеукраїнського
дитячого конкурсу есе «Діти єднають
Україну»
Підведені підсумки обласного туру Всеукраїнського конкурсу есе «Діти єднають Україну»,
який проводився з 8
січня по
20 лютого 2019 року Одеською обласною
бібліотекою для дітей
ім. В .Катаєва.
На честь 100-річчя з дня
проголошення Акту воз`єднання Української
Народної Республіки та
Західноукраїнської Народної Республіки було оголошено Всеукраїнський
конкурс есе «Діти єднають Україну», в якому
брали участь діти юні читачі бібліотек сіл, селищ і міст області, активно
долучилися до творчого конкурсу. Оргкомітет бібліотеки отримав від дітей 10-18 років 52 творчих роботи. Есе виконувалися
в електронному
форматі обсягом не більше двох аркушів формату А4,
шрифтом Times New Roman, 1,5 інтервалом, 14 кеглем.
У конкурсі брали участь діти у двох вікових категоріях:
Ø Читачі-учні 10-14 років;
Ø Читачі-учні15-18 років.
Обласне журі
розглянуло та визнало кращими роботи, які
надіслані до Національної бібліотеки України для дітей (м. Київ) для участі у
другому підсумковому турі Всеукраїнського конкурсу есе.
Переможцями в обласному турі Конкурсу стали:
І місце – Стельмашенко Галина, 14 років, с. Яковлівка,
Роздільнянський р-н.
ІІ місце – Шевченко Вікторія, 14 років, м. Южне.
ІІІ місце – Долготер Вероніка, 11 років, с. Козацьке,
Б-Дністровський р-н.
Вітаємо переможців
та бажаємо усім учасникам обласного туру Всеукраїнського дитячого літературного
конкурсу есе «Діти єднають Україну» успіхів у навчанні і творчості, а авторам
кращих робіт – перемоги у Всеукраїнському турі. Учасники, які посіли призові місця,
нагороджуються Дипломами І,ІІ та ІІІ ступенів
Роботи переможців
Конкурсу будуть розміщені на сайті Національної
бібліотеки України для дітей, у науково-популярному журналі «Бібліотеки
у форматі Д*» у рубриці «Дитяча сторінка».
 |
Стельмашенко Галина
|
 |
Шевчено Вікторія
|
 |
Долготер Вероніка |
*****
Всеукраїнському
конкурсі «Сторінками книг Чингіза Айтматова» взяло участь
понад 4000 тисячі дітей з усіх куточків України. Обласні бібліотеки для дітей
направили 150 малюнків -переможців обласного етапу конкурсу.
18
грудня у Національній бібліотеки України для дітей спільно з Посольством
Киргизької Республіки в Україні відбулося урочисте нагородження
переможців Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької
Республіки в Україні Шариповим Жусупбеком Шариповичем.
Ми
пишаємося нашою переможницею Катериною Артеменко., яка влітку поїде в Киргизію, на
запрошення Президента країни. Документи вже оформляються.
За результатами конкурсу
видавництвом «Авіаз» виданий альбом, підготовлений НБУ для дітей до якого
увійшли роботи 150 фіналістів конкурсу
«Пам’ять
кріз призму болю»
(до 85 роковини Голодомору)
Методичні поради
Голодомор
1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з
найстрашніших сторінок нашого минулого, яка сприймається суспільством,
насамперед, на емоційному рівні як загальнонаціональна трагедія.
Нинішнє покоління має глибоко усвідомити
масштаби пережитого лихоліття, зробити все для збереження пам’яті про загиблих.
Ще зовсім недавно навіть згадувати про ці події не можна було.
Голодомор – акт геноциду Українського народу, здійснений
керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом
організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів
українців у сільській місцевості на території Української СРР та
Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення
українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини
українських селян.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів,
заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської
торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців
життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму –
злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року
про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Багато десятиліть у СРСР тема Голодомору перебувала під суворою забороною.
Сталінський режим створив систему приховування правди про вбивство голодом
мільйонів українців у 1932 – 1933 роках. Тодішнє керівництво СРСР блокувало
будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало
світову громадськість – мовляв, у них ніхто не голодує. Тим не менш, деякі
західні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій
голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин
убивства там мільйонів людей.
У радянській
Україні небезпечно було не тільки писати про штучний голод у пресі, листах до
партійних “вождів” або ж родичам за кордон, але навіть у приватних щоденниках.
Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття
таборів ГУЛАГу. Та попри всі небезпеки були люди, які не могли замовчати цей злочин.
Вони намагалися в різний спосіб розповісти та зберегти правду, донести її до
світу. В Україні вперше голод 1932-1933 рр. почали визнавати лише з 1988 року.
Історична довідка.
Чому українців вбивали голодом?
Після Жовтневого перевороту впродовж 1917 – 1921 років на більшій частині
території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Ними шляхом
прямої окупації була знищена демократична Українська Народна Республіка,
проголошена у 1917 році. Досвід важкої боротьби з українськими рухом змусив
комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у
1919 – 1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки
українському національному рухові.
Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка.
Під гаслом “Геть від Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від
російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна
система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного
економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений
тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який
прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих
груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками)
негайно жорстоко карався та придушувався.
Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний
культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід
національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно
самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за
мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити
питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний
жахливий інструмент – вбивство голодом.
Як?
Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви
тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив
насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу
частину або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно
розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація
викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад
чотири тисячі масових протестних виступів за участю до 1,2 млн селян. Однак, не
дивлячись на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично
державними, стали 68% селянських господарств та 72% орної землі. Загалом в
Україні було ліквідовано понад 352 тисячі “розкуркулених” господарств.
Не зважаючи на це, Україна залишалась центром спротиву тоталітарному
режиму. Упродовж перших семи місяців 1932 року на Україну припадає 56% від усіх
антивладних виступів у Радянському Союзі.
Улітку 1932 року через наростання спротиву Й.Сталін із оточенням приймає
рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини
населення не “втратити Україну”.
Під час голоду тоталітарна влада не лише не
припинила примусове відбирання їжі, а й відхилила допомогу з-за кордону та
кинула всі сили на те, щоб ізолювати голодуючі райони. Армія, загони НКВД
оточили українські міста (бо селяни намагалися врятуватися там від голодної
смерті) та залізничні станції. Мешканцям сіл забороняли виїжджати в інші
регіони СРСР. Хліб вилучався, продавався до інших країн за валюту, яку спрямовували на закупівлю
верстатів та іншого обладнання для промислових підприємств.
До чого це призвело?
Саме за цей менш ніж календарний рік (1932 – 1933) в Україні загинули
мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення
статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих і
вичерпного поіменного списку жертв.
Перші оцінки кількості загиблих з’явилися ще у 1933 році. Вже тоді
називались цифри і 7, і навіть 9 млн загиблих від штучно організованого
голоду. Оцінки сучасних дослідників щодо кількості убитих голодом в
Україні у 1932 – 1933 роках також значно різняться – від 1,8 до 7 і навіть 10
млн жертв.
Темою підрахунку втрат України у Голодоморі 1932 – 1933 років із 2007 року
займається Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України імені
М.Птухи. За висновками фахівців Інституту, які увійшли до матеріалів
кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні 1932 – 1933 років,
через Голодомор в УСРР загинуло 3 млн 941 тис. осіб. Непрямі втрати (дефіцит
народжень) унаслідок Голодомору в Україні в 1932 – 1934 роках дорівнюють 600
тис. осіб.
Аналіз етнічного складу прямих демографічних втрат свідчить, що було
вчинено вбивство голодом саме етнічних українців – втрати українців в
тогочасних межах УСРР становлять 3 млн 597 тис. осіб або 91,2% від загальної
кількості прямих втрат.
Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох
районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох
третин учнів. Ученими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
імені М.Птухи для Гарвардського університету створена карта втрат УСРР у
Голодоморі. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України
із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина,
Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад
половину населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8–9 і
більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській,
Дніпропетровській областях рівень смертності був вищим у 5-6 разів,
у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі
десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до
морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду
також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як
етносу було завдано смертельної рани.
Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р.
Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря,
М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.
З 1998 р. в Україні щороку, в останню суботу листопада відзначається
День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій, про що видано відповідний
Указ Президента України.
Шириться кількість держав світу, парламенти яких визнали
Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу. (Естонія, Канада,
Аргентина, США, Австралія, Угорщина, Італія, Литва, Грузія, Польща, Перу,
Іспанія).
Обов’язок живих – вшанувати пам'ять жертв сталінської,
більшовицької політики геноциду українського народу. Тому в Україні були
засновані Асоціація дослідників Голодомору, Український інститут національної
пам’яті. Роки державної незалежності України сприяли дослідженню й
висвітленню страшної катастрофи українців у ХХ столітті. Українська спецслужба
розкриває для вітчизняної та світової спільноти наявні в неї архівні документи,
які залишилися від часів тоталітаризму. Особливого значення для наукового
осмислення причин, перебігу і наслідків трагедії, її кваліфікації як геноциду
українського народу має виявлення і публікація історичних джерел.
Мета проведення заходів з ушанування пам’яті загиблих від Голодомору:
ü
поглибити
знання в читачів-учнів про Голодомор як геноциду Українського народу, його
причини, перебіг і наслідки;
ü
акцентувати на
тому, що Голодомор 1932 – 1933 років був наслідком не стихійного лиха, а спланованих
системних заходів тоталітарного комуністичного режиму, був злочином
геноциду;
ü
наголосити на
сміливому чині людей, що внесли правду у викриття злочинів комуністичного
режиму;
ü
сприяти
розвитку всіх видів інтелекту (академічному, практичному, креативному,
емоційному й соціальному) як головної умови всебічного розвитку особистості, її
самореалізації як громадянина України;
ü
виховувати
почуття стурбованості долею невинних жертв тоталітарного режиму, навчати
сприймати чужу біду та біль як свій власний;
ü
залучення
молоді до меморіальних заходів із вшанування пам’яті жертв геноциду
Українського народу – Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, зокрема акції
“Запали свічку”.
Обираючи місце, форми, методи та
прийоми проведення заходу, бібліотекарям слід враховувати вікові особливості читачів-учнів.
Також бажано приділити особливу увагу оформленню приміщень, де проводитимуться
заходи: дотримуватися скорботних кольорів, використовувати композиції із
колосків, кетягів калини, перетягнутих траурною стрічкою, хліба, рушників та
іншу традиційну народну символіку та побутово-ужиткові предмети.
Пропонуємо
наступні методичні рекомендації.
Бесіди для читачів-учнів 5-8 класів.
Ø
«Які
причини голоду 1921-1922, 1932-12933 і 1946-1947 років в Україні?»;
Ø
«Голодомор
1932-1933 рр. – злочин сталінського режиму»;
Ø
«Перерване
буття українського села»;
Бесіди для читачів-старшокласників 9-11 класів.
Ø
«Голодомор
1932-1933 рр. в Україні: причини, наслідки, уроки»;
Ø
«Голодомор
і доля народів в період сталінізму в Україні»;
Ø
«Голодомор
у моєму краї» (окремо взятій області, районі, населеному пункті);
Ø
«Доля
дітей у період суцільної колективізації в Україні»;
«Вшанування жертв
Голодомору 1932-1933 рр. в Україні світовою спільнотою».
Дискусії
для читачів-старшокласників 10-11 класів.
Ø
«Навіщо
вивчати такі явища як Голодомор, Голокост. Чи були вони в Україні»?
Ø
«Україна
– етнонаціональна держава українців чи поліетнічне суспільство»?
Ø
«Сталінізм
в Україні, нацизм у Німеччині: чи можна було їм запобігти?»;
Ø
«Як
співвідносяться тоталітаризм і громадянське суспільство? Чи винесло людство
уроки з голодоморів в Україні, з Голокосту в Європі?».
Години пам’яті
і скорботи, хроніки пам’яті, вечори пам’яті, години-реквієм, історичні години,
меморіальні хвилини:
-
«Той, тридцять
третій…»
-
«Велике
народовбивство 30-х»
-
«Голод: чому і
як?»
-
«Голодомор в
Україні: злочини проти народу»
-
«Великий голод.
Стань свідком злочину.»
-
«Ці трагічні тридцять…
чорні»
-
«У пам’ять про
скорботний тридцять третій»
-
«Голодомор:
почути голоси крізь мовчання»
-
«Голодні очі»
-
«Невиплакані
сльози України»
-
«Гірка правда у
серці живе»
-
«Минуле стукає
у наші серця»
-
«Великі твої
жертви, Україно!»
-
«Пам’ять
людська не забуде повік»
Вечори-зустрічі (зустрічі з очевидцями трагедії, викладачами історії, дослідниками
історії рідного краю, художниками, літераторами):
-
«І
пам'ять зранена болить»
-
«Чорна
сповідь моєї Вкраїни»
-
«Пам’ятаємо,
щоб не повторилося»
-
«Рік
33-й. Голод…Голод…», «Дзвони пам’яті, дзвони скорботи»
-
«Трагічні
уроки історії»
-
«Голодомор
устами істориків, мовою документів»
Комбіновані
уроки: «Злочин влади – трагедія народу», «Колективізація
і Голодомор в Україні: події, факти, уроки» (на якому розглядаються різні аспекти Голодомору).
Урок
прес-конференція «Вони не мовчали, щоби світ
знав» (у форматі – питання/відповідь).
Усний журнал «Забути цього неможливо» (у вигляді відео-презентації, слайд-шоу):
Ø
Перша сторінка усного
журналу носить назву «Пам’ять голоду, пам’ять серця» та присвячена загальним питанням
Голодомору в Україні.
Ø
Друга сторінка журналу «Рідної землі трагічні дні» розкриває
тему цієї трагедії у рідному краї.
Ø
Третя і остання сторінка журналу носить назву «Голодомор очима письменників
рідного краю».
Круглий стіл: «Голодний 33-й устами очевидців, мовою фактів», «Злочини проти нації», «З
присвятою замордованим голодом…», «Уроки Голодомору і сучасна Україна», «Перерване
буття українського села». (за яким пропонуємо детально
проаналізувати факти та спогади очевидців 1933 року)
Музейні,
меморіальні та віртуальні екскурсії до місць пам’яті жертв Голодомору (віртуальні екскурсії в Національний
музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні»).
Відео-урок «Жнива скорботи» (Перегляд відеозаписів свідчень
очевидців голодомору, кадри з документальних та художніх фільмів про голодомор
та відео-кліп Оксани Білозір «Свіча», а також перегляд документального фільму
«Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна», «Голод – 33» за мотивами
роману В.Барки «Жовтий князь», презентація збірок спогадів очевидців «Свіча
пам’яті»).
Читацькі
конференції: «Табу на правду. Чому в СРСР
забороняли говорити про Голодомор», «Демографічні зміни України внаслідок
Голодомору. Вплив на сьогодення», «Голодні очі. Змарноване дитинство».
Залучення читачів-учнів до збору свідчень про Голодомор, документальних і
наукових матеріалів: «Родинні спогади про Голодомор», «Я – дослідник історії
Голодомору свого міста/ селища/села».
Соціодрами «Завжди є ті, хто говорять правду», «Ваші мертві вибрали мене…» (вид заходу
у формі гри з елементами драматургічного моделювання проблемної ситуації
на важливу суспільно-політичну тему з метою подолання наслідків
колективних травм, відновлення історичної пам’яті та формування особистісної
оцінки у ситуації вибору; застосовується переважно серед старшокласників).
Конкурс віршів «Українська ніч 33-го» на краще виконання віршів, поем, уривків із творів українських письменників
та поетів «Свіча пам’яті».
Написання
творів і рефератів на одну з тем: «Голодний
смерч над Україною», «Чорна дошка пам’яті».
Наочні форми роботи.
Книжково-ілюстративні
виставка «Голгофа голодної смерті» з розділами:
-
«Очима істориків – мовою
документів»
-
«Голод. Смерть. Пітьма.»
-
«Пам'яті жертв…»
-
«Над білим янголом скорботи
незгасний духу смолоскип»
Книжкова виставка,
виставка-акцент «Дзвони пам’яті: Україна. 1932-1933» з розділами:
-
«Без крихти хліба…» (або «Три
колоски закуті дротом», «Біль голодних років»)
-
«Розсекречена пам'ять» (архівні
документи)
-
«Україна пам’ятає – світ визнає.»
-
«Сумний літопис голоду»
На виставці можуть бути представлені
документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і
свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та
біль, спричинені тоталітарним режимом.
Виставка
плакатів «Стежини скорботи: голодомор в
Україні», «Пам’ять кріз призму болю», «Скорбота і пам’ять», «Голодомор в
Україні: злочин проти народу», «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 рр. Геноцид
українського народу».
Виставка-репортаж,
інформ-досьє, медіа-вернисаж «Голод 33-го»,
«Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.», «Голодомор – трагедія українського
народу» (на якому можуть бути представлені архівні документи, ілюстровані
матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії).
Інформаційний
стенд «Український народ: випробування
голодом» (стенд може розміщувати інформацію про перші пам'ятники жертвам Голодомору, встановлені за кордоном та в
Україні, зокрема на Одещині).
Меморіальна викладка «Чорні сторінки історії України», «Сповідаю жалобу сумну», «Страшна правда
Голодомору».
Огляд
літератури «І пам’яті свіча не згасне…»
(рекомендований список літератури додається)
Пропонуємо провести наступні акції:
Ø
Акція вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933
років «Запали свічку пам’яті» (участь у загальнонаціональній хвилині мовчання).
Ø
Акція «33 хвилини» (під час якої з Національної
книги пам’яті буде зачитано імена померлих від голоду жителів Одещини).
Про трагедію голодомору існує багато свідчень, багато оцінок, поглядів,
тривають дискусії. Розбіжність поглядів існуватиме й надалі. А тому ми
пропонуємо провести анкетування, мета якого розкрити розуміння користувачами
бібліотеки цієї болючої теми, і виявити ті важливі моменти, на які нам потрібно
звернути увагу в подальшій роботі. (Анкета додається).
Анкета
Злочин проти
людяності
Шановні читачі!
Про трагедію 1932-33 рр. уже зібрано численні свідчення, створено
документальні оповіді та фільми, однак усе глибшим стає усвідомлення: сказано
ще далеко не все. Досі не знаємо всього масштабу цієї трагедії, досі є багато
оцінок голодомору, є різні погляди, тривають дискусії.
Долучаючись до вивчення теми голодомору 1932-33 рр. бібліотека запрошує Вас
взяти участь у нашому опитуванні. Обрані Вами варіанти відповідей відзначте,
або ж висловіть свою власну думку на поставлені питання, якщо жоден із
запропонованих варіантів Вас не задовольняє.
1. Чи відомо Вам, що в Україні було 3 голодомори. Якщо так, то про які із них
Ви знаєте або чули?
-
голод 1921-1923рр.
-
голод 1932-1933рр.
-
голод 1946-1947рр.
-
не чув(ла), не знаю
2. Коли і з яких джерел Ви отримали правдиву інформацію про страшну трагедію
ХХ ст.
-
з друкованих видань
-
історична, архівна література
-
свідчення очевидців
-
із засобів масової інформації
3. Як Ви вважаєте, голод 1932-33-го в Україні це :
-
результат злочинної політики
комуністичної верхівки, її вождів і сподвижників (геноцид, винищення
нації)
-
наслідок несприятливих погодних
умов, зокрема, посухи
-
непродуманий заготівельний план
-
засіб упокорення народу
-
інше
4. Чи підтримуєте Ви рішення Президента України про запровадження кримінальної
відповідальності за заперечення факту більшовицького геноциду українців у
1932-33рр.
-
Так
-
Ні
«Мандрівні дні німецької мови»
(2018 рік – рік німецької мови в Україні)
Методичні поради
Сучасна Німеччина є провідною
державою з високим рівнем розвитку демократії, локомотивом економічного
зростання Євросоюзу та світовим науково-культурним осередком.
На шляху до свого успіху, Німеччина
пройшла крізь важкі випробування, серед яких післявоєнна окупація, «нульові
роки» бездержавності, поділ нації на прозахідну ФРН та прорадянську НДР,
зведення Берлінського муру, Холодну війну.
Німецька мова – це мова
великих письменників, відомих філософів та винахідників.
Відомі письменники Німеччини: Гете, Шиллер, а також 10
лауреатів Нобелівської премії з літератури, серед них Томас Манн, Герман Гессе,
Генрих Бель та ін. Найвідоміші філософи Кант, Геґель, Ніцше та Маркс.
На території України близько 750 тис. людей вивчають німецьку мову.
Сьогодні німецька мова – перша
найпоширеніша мова у Європі і друга за популярністю іноземна в
Україні. Більшість найвідоміших інноваційних компаній розташовані саме у Німеччині.
Навіть прогресивні японці зосереджуються на німецькій – її вивчають 68%
студентів у Японії.
В
Україні німецька мова є другою за обсягом вивчення в українських школах після
англійської і за статистикою: 52%
школярів обирають її для вивчення як другу іноземну; Німеччина посідає друге місце
(після Польщі) за кількістю обмінів студентами.
2018 рік оголошено роком німецької мови в Україні, а в Німеччині – роком
української мови.
Рішення про проведення Українсько-німецького року мов було прийнято у 2016
році міністрами закордонних справ обох країн, щоб через 25 років після початку
дипломатичних відносин поглибити взаємну довіру та дружбу між Німеччиною та
Україною, а також ще більше розвинути співпрацю у сферах освіти та культури.
Протягом всього року мова та література
стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та
європейських цінностей.
Метою Українсько-німецького року мов є
поглиблення існуючої співпраці між установами освіти та культури обох країн та
започаткування нових довгострокових партнерських стосунків і проектів. Німецька мова відкриває перспективи для молодого покоління:
завдяки німецькій мові молоді українці отримують підтримку в їхньому
професійному розвитку і перед ними відкриваються кар’єрні перспективи. Вона є
ключовим елементом культурної освіти.
Одночасно спільний Рік мов повинен
цілеспрямовано сприяти посиленню позицій української мови в Німеччині.
Починаючи з літа 2017 та до літа 2018 року
протягом Українсько-німецького року мов заплановані численні заходи по всій
Україні, серед яких музичне турне та ряд читань з авторами, літні табори для
школярів, різні спеціалізовані симпозіуми, заходи з підвищення кваліфікації
вчителів, молодіжні проекти обміну, виставка і вручення нагород видатним
перекладачам, учням, вчителям і видавництвам. В Німеччині передбачена
різностороння програма заходів, присвячених українській мові.
Активізація
бібліотечної роботи з дітьми щодо підвищення інформативного і
популяризаторського впливу піде на користь не тільки розширенню світогляду
дитини, але й сприятиме вихованню таких якостей, які властиві німецькому народу
– патріотизм, організованість, кодекс
вірності та честі, колективне мислення, працелюбність, збереження і повага до
традицій, інноваційне мислення і успішне втілення інновацій.
Пропонуємо деякі методичні поради на допомогу роботі
бібліотек, що обслуговують дітей.
Доцільною
формою загально районної (міської) участі бібліотек у виконанні заходів в
рамках року німецької мови в Україні може стати «Тиждень Німеччини та
німецької мови» в бібліотеках.
Крім цього
пропонуємо щомісячно проводити ілюстровані (тобто з показом відеоряду –
документальний фільм, мультфільм, географічна карті, матеріали з Інтернету)
бесіди, диференційовані для різних вікових категорій, спрямовані на розширення знань дітей про країну
Німеччину.
Кожний день
«Тижня Німеччини та німецької мови» пропонуємо присвятити окремим сторінкам
знать про Німеччину.
День 1. «Відкрий
для себе Німеччину» (загальні відомості про країну).
День 2.
«Німецька історія та культура».
День 3.
«Німецька література та відомі особистості Німеччини» (письменники, філософи,
винахідники).
День 4.
«Україна та Німеччина – нові можливості співпраці в усіх цивілізаційних
сферах».
День 5.
«Країна пива та крутих тачок» (в рамках дня – проведення вікторин та конкурсів
про цікавинки з історії країни).
На протязі
«Тижня Німеччини та німецької мови» також є доречним проведення наступних форм
роботи:
Вікторини «Що
я знаю про Німеччину», «Цікавинки про Німеччину»;
Конкурси
«Найкраще виконання віршів німецькою мовою»;
Творчі
завдання – написання есе («Історія і сучасність держав Україна та Німеччина:
незалежність і головні принципи розвитку», «Державна роль України та Німеччини
в світі: ООН, дипломатія, державні візити», «Німецькі та українські свята:
краса, радість і гордість», «Казки німецьких письменників», «Цікаві винаходи
німецьких вчених, без яких ми не уявляємо сучасний світ», тощо);
Учнівські
презентації «Знайома та незнайома Німеччина»;
Німецькомовний
квест (кросворди, ребуси, завдання на мовну здогадку);
Відеоекскурси
«Віртуальні екскурсії містами Німеччини», «Перегляд німецькомовних
мультфільмів»;
Відеопрезентаціїї
«Німеччина – двигун Європейського Союзу»;
Книжкові
виставки, тематичні полиці, огляд літератури «Калейдоскоп
творчості Г.Гейне, Й.В.Гете, Ф.Шиллера та ін.»; «Творчість Е.Гофмана, братів
Грімм»
Зустрічі з викладачами німецької мови.
Орієнтовні
питання до вікторини «Цікавинки про Німеччину»:
·
Назвіть
столицю Німеччини (Берлін);
·
Назвіть
найбільші міста Німеччини (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні);
·
Найпопулярніший
вид спорту (Футбол);
·
Які
найбільш популярні бренди автомобілів, що виробляють в Німеччині, ви знаєте (Volkswagen, Mercedes, Audi, BMW);
·
Які
найзнаменитіші винаходи належать Німеччині, без яких не можливо уявити сучасний
світ (лампочка, калькулятор, автомобіль, двигун автомобільний, винахід інсуліну
та ін.);
·
Перерахуйте
найвідоміших діячів Німеччини – письменників, винахідників (Гете, Шиллер, Томас
Манн, Герман Гессе, Генрих Бель, Кант, Геґель, Ніцше, Маркс);
·
Назвіть найвідоміших німецьких поетів (Гете,
Гейне);
·
Назвіть всесвітньовідомого німецького композитора (Й. Бах);
·
Який найулюбленіший напій у німців (кава);
·
Якого кольору національний прапор Німеччини
(чорно-червоно-золотий);
·
Назвіть найдовшу річку Німеччини (Рейн);
·
Назвіть ім′я найвідомішого німецького гонщика
(Шумахер);
·
Назвіть прізвище найбільшого німецького вченого,
нобелевського стипендіата,
гуманіста, активного борця за мир (Ейнштейн);
·
Назвіть рису характеру німців,
відому в усьому світі (пунктуальність);
·
Назвіть прізвище відомих німецьких братів-казкарів (Грімм);
·
Як на німецькій мові звучить «я тебе
кохаю» (ich liebe dich);
·
Назвіть автора казки «Бременські музиканти» (брати Грімм);
·
Яким німецьким словом називають обдаровану дитину (вундеркінд).
Рекомендований список літератури:
1.
Berühmte Deutsche: meine Hauslektüre. Für die 7 Klasse. Видатні німці:
моє домашнє читання. 7 клас. — Тернопіль: Підручники і посібники,
2009. — 64 с.
2.
Вдалий старт. Німецька мова / упоряд.
Л. Горбач. — Київ: Редакції
газет гуманітарного циклу, 2013. — 96 с. — (Бібліотека
«Шкільного світу»).
3.
Вчимося писати німецькою / упоряд.: Л. Горбач, С. Ляшенко. — Київ: Шкільний світ, 2011. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
4.
Горбач, Л. В. Німецька мова як друга іноземна: 10 клас: шостий рік навчання / Л. Горбач. — Київ: Шкільний Світ, 2010. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
5.
Дидактичні ігри на уроці
німецької. — Київ: Шкільний світ, 2007. — 112 с., (4) арк. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
6.
Deutsch mit Spaß! Spielen
im Unterricht. Grundstufe / Л. Горбач. — Київ: Перше вересня, 2016. — 76 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»).
7.
Ігрові моменти на уроках німецької мови. —
Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. — 80 с.
8.
Інтерактивні прийоми у вивченні німецької
мови / упоряд. Л. Горбач. — Київ: Шкільний світ, 2011. —
128с. — (Бібліотека «Шкільного світу»).
9.
Квести на уроках німецької /
С. Агапшук. — Київ: Перше вересня, 2016. — 112 с. —
(Бібліотека «Шкільного світу»).
10. Міні-театр на уроці німецької / Т. Радченко. — Київ: Шкільний світ, 2009. — 96 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»).
11. Німецька мова. Граматичні вправи / Л. Пашунова. — Київ: Шкільний світ, 2009. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
12. Німецька мова:
посібник-порадник для старшокласників та вступників до вузу / уклад.:
Б. І. Гінка, З. Д. Мелех. — Тернопіль: Навчальна книга
— Богдан, 1998. — 200 с.
13. Німецька мова.
Початкова школа / упоряд. Л. Горбач. — Київ: Редакції газет
гуманітарного циклу, 2012. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
14. Німецька мова як друга іноземна: 7 кл. : третій рік навчання. — Київ: Шкільний світ, 2007. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
15. Перші кроки німецькою / упоряд. Л. Горбач. — Київ: Шкільний світ, 2011. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
16. Пісні: Німецька мова / упоряд. О. Панюшкіна. — Київ: Шкільний світ, 2007. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного
світу»).
17. Позакласна
робота. Німецька мова / упоряд. Л. Горбач. — Київ: Шкільний світ,
2011. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»).
18. Робота з
віршем на уроці німецької. 9—11 класи / упоряд.
Л. Горбач. — Київ: Редакція
газет гуманітарного циклу, 2014. — 120 с. — (Бібліотека
«Шкільного світу»).
19.
Савчук І. Deutsche Hör- und Lesetexte: навчальний посібник для учнів 8—11 класів та вчителів німецької мови / І. Савчук. — Тернопіль: Астон, 2002. — 87 с.
20. Швидун, Т. Interessantes Deutsch / Т. Швидун, упоряд.: Д. Кузьменко, Т. Швидун. — Київ: Шкільний світ, 2017. — 96 с. — (Б-ка «Шкільного світу).
21. Sprechen wir Deutsch! 200 Gesprächsthemen. Поговорімо німецькою! 200 усних розмовних
тем. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 288 с.
*************
«Навіки молоді – герої Крут: трагічні події 29 січня 2018
року»
(100-річчя бою під Крутами)
Методичні поради
Ось уже 100 років болем відгукується
в серцях українців
слово «Крути». Це
була одна із трагічних сторінок історії
України – загибель 300 юнаків у бою під станцією Крути.
29 січня 2018
р. виповнилося 100 років з часу бою на залізничній станції Крути між
військовими підрозділами Української Народної Республіки та більшовицькими загарбниками
доби першої українсько-радянської війни.
Особливістю
бою під Крутами 29 січня (за старим стилем 16 січня) 1918 р. стало те, що в
ньому на захист Української Народної Республіки добровільно стали київські
студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав
багаторазову чисельну перевагу. Тому бій під Крутами, хоча й завершився
військовою поразкою для Української Центральної Ради, на довгі часи став
прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності
Відзначення
Дня пам’яті Героїв Крут на державному рівні було розпочато згідно з
розпорядженням Президента України «Про вшанування пам'яті Героїв Крут» від
24.01.2003 № 12/2003-рп. Сьогодні воно набуває особливої актуальності, оскільки
у 2018 році відзначається 100-річчя з дню бою під Крутами.
Історична довідка.
На
початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській,
Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ
більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці
Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
Центральна
Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської
армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи,
серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном
Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою
Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою
Центральної Ради.
24–27
січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста
є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби
українського народу.
Українські
війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На
підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську
юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень
(400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша
сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського
куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої
військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької
школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з
підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Загалом,
за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520
українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів
та одну гармату на залiзничнiй платформi.
Впродовж
усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною
чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400
балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
Після
запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська
організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та
гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І
наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх
поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
За
сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100
загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i
гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету
Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик,
Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович,
Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв;
гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген
Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин),
Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з
8-го класу).
Втрати
бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300
воякiв.
Затримавши
ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир,
що de-facto означав міжнародне визнання
української незалежності.
Важливі
акценти:
·
Бій
під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на
кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки
підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
·
Брестський мир означав визнання самостійної
Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
·
Незалежність
Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової
агресії, ворогові протистояли молоді добровольці.
·
Згодом
українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до
Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну.
·
Події
Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.
·
Сміливість
та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь
захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в
теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими
кіборгами.
Методичні поради.
У дитячих
бібліотеках необхідно запланувати і провести тематично-інформаційні заходи, спрямовані
на виховання патріотизму у дітей і поглиблення інтересу до історії своєї
держави: організувати тематичні полички і відкриті перегляди літератури,
провести історичні години, відеоінформаційні хвилинки, бесіди, історичні
читання, класні години, «вахти» пам’яті, зустрічі з викладачами історії України
тощо.
Пропонуємо
наступні тематично-інформаційні заходи присвячені 100-річчю бою під Крутами:
·
Тематичні полиці «Крути – символ національної честі», «Любіть
Україну як вірні сини», «Крути – бій за майбутнє»;
·
Відкриті перегляди літератури «Вони стали на захист Батьківщини»,
Подвиг українських юнаків під Крутами», «Вічна пам’ять в кетягах калини»;
·
Історичні години, класні години, бесіди,
дискусії «Герої Крут у
нашій пам’яті», «Вони присягнули Вітчизні»;
· Уроки пам’яті, вахта пам’яті «І знову пам’ять жива», «Хай горить вогонь пам’яті»,
«Віче пам’яті», «Ніколи
Україні не забути, цих юних душ нескорений політ»; «Нам не забути славу
Крутів», «Крути – символ національної честі»; «Так, я впав… але в бою…», «Їх
подвиг навік збережуть серця», «Вони зупинили орду», «Цих днів не змовкне
слава»;
· Урок-реквієм «Вінок безсмертя»;
· Літературний екскурс «Спогади учасників бою під Крутами», «Січовики під Крутами»;
· Відеоекскурс «Герої Крут – «перші кіборги», які захищали Київ»;
· Година-роздум «Паралелі – Крути та Іловайське пекло»
Рекомендований список літератури та
Інтернет-ресурсів.
1.
Бойко,
О. Бій під Крутами: історія вивчення // Український історичний журнал. — 2008.
— № 2. — С. 43–54.
2.
Воронянський,
О.В. Історія України: навчальний посібник / О.В.Воронянський. – Харків: Парус,
2005. – 544с.
3.
Героїка трагедії Крут / Упоряд. В.І. Сергійчук
.– К.: Україна, 2008. – 464с.
4.
Героїка
трагедії Крут / Упор. В. Сергійчук, Я. Гаврилюк. — Київ: ПП Городенський, 2004.
— 341 с.; Українська революція 1917–1921 рр.: подвиг героїв Крут: матеріали
наукових читань (24 січня 2008) / Відп. ред. В.Ф. Верстюк. — К.: Видавництво
імені Олени Теліги, 2008. — 173 с.
5.
Гуржій,
О.І., Реєнт, О.П. Славетні битви на теренах України / О.І.Гуржій, О.П. Реєнт. –
К.: Арій, 2012. – 336с.: іл.
6.
Крути. Січень 1918 р.: документи, матеріали,
дослідження, кіносценарій / Упоряд. Я. Гаврилюк. — К.: Вид. центр «Просвіта»,
2008. — 840 с.
7.
Крути: 29 січня 1918 р. / Передмова І.
Юхновського; упорядник О. Бойко. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2007. —
96 с.
8.
Крути. Січень 1918 року: док., матеріали,
дослідж., кіносценарій / Іст.- культурол. т-во «Герої Крут» / упоряд.
Я.Гаврилюк.– К.: Вид.центр «Просвіта», 2008.– 840с.: іл.
9.
Рог,
В.О. Бій відлунав…/ В.О. Рог.– Чернігів: Деснянська правда, 2008.– 96с.
10. Сорока,
Ю.В. Бій під Крутами / Ю.В.Сорока. – К.: Золоті Ворота, 2013.– 120с.
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
1.
Бій
під Крутами 29 січня 1918 року – причини, наслідки та перебіг подій
[Електронний ресурс] // Режим доступу: https://myukraine.org.ua/biy-pidkrutamy/
4.
Крути – не поразка, а перемога [Електронний
ресурс] // Режим доступу // www.istpravda.com.ua/short/2016/01/29/148894/
5.
Про
вшанування пам’яті Героїв Крут // Закони України /Режим доступу https://uazakon.com/document/spart00/inx00339.htm.
Підсумки обласного туру Всеукраїнського дитячого
літературного конкурсу «Творчі канікули»
Підведені
підсумки обласного туру Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі
канікули», який проводився 1 червня по 1 вересня 2017 року Одеською обласною
бібліотекою для дітей ім. В. Катаєва.
Юні
читачі бібліотек сіл, селищ і міст області, під час літніх канікул,
активно долучилися до творчого конкурсу. На розгляд обласного журі було
надісланно багато різнопланових робіт, віршів та прозових творів.
У конкурсі брали участь діти у двох вікових категоріях :
читачі-учні (читачі)11-13
років;
читачі-учні(читачі)
14-18 років.
Конкурс проводився у 7 номінаціях:
«Знайомтесь це ми!»
«Так,я люблю Україну»
«Природа - джерело натхнення та краси»
«І в кожного із нас уже живе філософ!»
«Моя майбутня професія»
«Безмежний світ моєї уяви»
«Далі буде? Ні, «далі»- вже є!»
Обласне журі
розглянуло 39 робіт від 32 учасників конкурсу .
В номінації « Безмежний світ моєї уяви» перемогла Онуфриєнко
Катерина, 11років, смт.Тарутіно
В номінації «Природа
-джерело натхнення» перемогла Сефер
Діана ,14 років, смт.Тарутіно.
В номінації «Знайомтесь -це ми» переміг
Урсу Данило,10 років, м. Ананьїв
Роботи учасників надіслані до Національної бібліотеки
України для дітей м .Київ для участі у другому підсумковому турі
Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі канікули». Авторам
кращих робіт бажаємо перемоги у всеукраїнському турі.
СОЦІАЛЬНЕ
ВКЛЮЧЕННЯ БІБЛІОТЕК, ЯКІ ОБСЛУГОВУЮТЬ
ДІТЕЙ ,
В
ЖИТТЯ ГРОМАД: ГОЛОВНИЙ ФАКТОР СЬОГОДЕННЯ
Аналітична доповідь
Створення
об’єднаних територіальних громад в області спонукає публічні бібліотеки до
швидкої модернізації своєї діяльності. Стає зрозумілим, щоб стати незамінними в
соціальному та культурному розвитку ОТГ , бібліотекам необхідно мати чітке
уявлення стосовно своєї ролі в житті громад. Ми маємо отримати в своїх думках відповідь на три принципово важливі
питання: чим може бути корисною книгозбірня для ОТГ, чого вона(бібліотека)
прагне, якими шляхами має досягти поставленої мети.
Ми,
бібліотечні працівники, під час реформування галузі повинні довести своїм громадам, що публічні
бібліотеки, особливо враховуючи, що майже половина наших користувачів саме діти – майбутнє
громад, є необхідною складовою життя
громад, важливими точками доступу до інформації, що ми відкриті і доступні для
всіх, кому потрібна книга, спілкування та інформація.
А
необхідні ми багатьом групам населення, які є членами ОТГ, і головне – ми
потрібні дітям. Ми надаємо дітям можливість поглиблення знань, отриманих в
школі, можливість розвивати таланти, можливість спілкування за інтересами,
творчого розвитку.
І
перш за все ми визначаємо гостроту проблеми соціальної допомоги, щоб зробити
цей напрямок пріоритетним у своїй діяльності. І лише потім маємо окреслити
відповідні послуги, спрямовані на задоволення потреб нашої категорії – дітей.
Зупинюсь на соціальних проблемах, які вирішують сьогодні усі книгозбірні
держави.
Даного часу важливу увагу держава надає
так званій інклюзивній освіті. Інклюзив перекладається, як включення,
залучення. До речі, цим терміном сьогодні ми характеризуємо усю діяльність бібліотеки
в новоствореній громаді - це і розширення сфери бібліотечного впливу, і
співробітництво з громадськими об’єднаннями і багато іншого.
Але
дозволю собі зупинитись на терміні «інклюзив» відповідно до освіти і процитую
визначення цього терміну у Вікіпедії. «Інклюзивна освіта передбачає створення
освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям
кожної дитини в незалежності від особливостей її психофізичного розвитку."
Саме ця спрямованість ставить перед бібліотеками важливі державні завдання, які
розширюються, тому що на перший план виходить інклюзивна компетентність
педагога, його знання принципів інклюзії у всіх випадках і створення таких умов,
щоб усі діти мали можливість навчатись разом, незважаючи на певні труднощі чи
відмінності, які існують між ними. Робота
бібліотек на допомогу педагогам в цій, досить новій для працівників шкіл
спрямованості, виходить на перший план.
І саме публічні бібліотеки громад повинні чи не першими розробити і втілити в
практику систему заходів на допомогу і вчителям, і дітям.
Щоб не повертатись до розповіді про значення цієї теми для роботи
бібліотек, наполегливо звернусь до вас: інклюзивна освіта – це здобуток
цивілізованої демократичної освітньої системи, покликаної стерти принизливі
кордони, які виникають стосовно дітей, яких ми сьогодні звемо «сонячними»,
дітей з фізичними вадами. Бібліотеки,
навіть, якщо таких дітей немає в сфері обслуговування , повинні розповідати про
це дітям, виховуючи розуміння цінності
кожної дитини для суспільства. Ми виховуємо доброту, а дітям з вадами даємо
можливість не замикатись в собі, не
боятись світу і не комплексувати стосовно своєї інакшості. Ми – бібліотекарі, усвідомили, що інклюзивна
освіта надзвичайно актуальна для держави, адже вона демонструє не тільки успіхи
психологічного чи навчального розвитку дитини, вона ще й показує рівень
громадського суспільства та людської толерантності.
Пропонуємо доповнити річні плани роботи комплексом заходів з цієї тематики, в якому виділити блок
інформаційних виставок та оглядів , розрахований на допомогу педагогам
«Інклюзивна компетентність педагога – вирішальна складова успіху», та блок
бесід та уроків доброти для дітей «Сонячні та кришталеві діти разом з усіма –
до спільних перемог», «Параолімпійці
України – наша гордість», «Ми разом – на шляху до успіху».
Особлива і дуже важлива категорія – діти з неблагополучних родин, які
потребують піклування, розуміння і любові дорослих, які недоглянуті, й,може, не
надто ситі. Нагадую, що ми започаткуємо під час шкільних канікул бібліотечну
акцію «Кожна дитина має талант», яка буде йти в межах обласної програми «Бібліотека
проти самотності» (методичні пропозиції ви отримаєте у травні. Просимо системно
відкривати блог нашої бібліотеки «Сторінка методиста»). І ми впевнені, що
робота бібліотек саме в цьому напрямку буде схвально оцінена громадою.
До проблеми соціального включення
бібліотеки в життя громади, яку вирішують бібліотеки, ми віднесемо соціальну
значимість роботи з дітьми внутрішньо переміщених осіб та дітьми тих, хто
захищає кордони держави в зоні АТО. Адже діяльність бібліотек із соціальних питань
ми не станемо розглядати ізольовано від життєвих реалій і вона природно ефективно поєднується з роботою,
по-перше, освітніх закладів, місцевих
соціальних служб, волонтерських та
громадських організацій. Абсолютно точно відомо, що спільна робота, спільна
пропозиція послуг таким групам населення, завжди ефективніше відстороненості
від загального життя громади.
Названу вище діяльність ми визначимо, як діяльність пріоритетну,
спрямовану на те, щоб оточити турботою цих дітей. На наш погляд, важлива для
старшокласників цієї категорії правова інформація на допомогу переселенцям, на
допомогу учасникам АТО та волонтерам. Важливо представити за допомогою
юридичної служби громади роз’яснення цим дітям щодо міжнародних та державних
нормативно-правових актів з означених питань.
Але крім інформаційної та роз’яснювальної
діяльності слід у книгозбірнях залучати цих дітей разом з
усіма дітьми громади до різноманітних
креативних соціокультурних заходів. Ефективним
заходом можна вважати ,популярний сьогодні в багатьох бібліотеках країни, захід
– «жива книга», який має об’єктивно
вражаюче значення для усіх присутніх. Методику проведення його ви
знайдете на блозі бібліотеки. Безперечно
впливовими можна вважати і театралізовані заходи. Спробуйте театралізувати для
дітей популярну книгу Сергія Лойко
«Аеропорт» про героїв АТО . І знову ж
таки, нагадую, толерантність, розуміння, доброта у відношенні до цих дітей
мають також і виховне значення для усіх дітей мешканців громади.
І все, про що я говорила відносно дітей переселенців та членів сімей
воїнів АТО , назвемо одним сучасним терміном – бібліотерапія ,
бібліореабілітація. І саме це є – успішне включення бібліотека в соціальне
життя громади.
І знову ж таки, нагадую : активна участь дітей,організована бібліотекою,
у Всеукраїнський акції «Бібліотека українського воїна» не повинна
ослаблюватись. Це сприятиме практичній участі бібліотеки в соціальному житті
громади.
Серед важливих завдань соціального включення бібліотеки у життя громади
ми назвемо і встановлення зручних годин роботи з урахуванням занять у школі,
роботи таборів відпочинку, сезонів, можливостей надання у користування
електронного середовища та інших причин.
Бібліотеки повинні творчо
використати інноваційні підходи для надання послуг. І, хай це буде не
зовсім інноваційна послуга, до речі цю тему ви обговорите під час професійного
спілкування сьогодні. Але навіть нова назва відомої форми роботи теж принесе
успіх у залученні дітей до участі в заході, не за примушенням, а тому, що
цікаво. Назву лише деякі нові назви старих форм роботи. Наприклад: «Кашпо
запитань», «Поліфонічна мозаїка нової літератури», «Парад суперкниг»,
«Літературний карнавал», «Захист фантастичних проектів», цикл вечорів
«Розгадані і нерозкриті таємниці Планети». Мабуть, немає сенсу говорити, що це
- вечори запитів і відповідей, читацькі конференції, огляди. Але як сучасно
звучить! Так і хочеться заглянути за завісу тайни, а може й попросити у
бібліотекаря якусь книгу за темою.
В нагоді стануть у процесі активізації
включення бібліотеки в соціальне життя громади і наші традиційні акції – тижні
дитячої книги, Всеукраїнський конкурс «Книгоманія. Кращий читач року». «Україна
очима дітей», «Бібліотека моєї мрії», вихід бібліотечних заходів за межі
бібліотеки – в парки, на вулицю. Активна реклама цих акцій на місцях сприяє підвищенню авторитету
бібліотеки і її працівників в очах громади. Бажано, щоб ці акції яскраво
висвітлювались в ЗМІ та в соціальних мережах. Ще і ще раз зверніть увагу на
роботу в соціальних мережах,на ваші
сторінки, відкриті у Фейсбуці. Проявіть наполегливість щодо висвітлення роботи
бібліотек з дітьми на сторінках центральних бібліотек, управлінь культури,
адміністрацій. Ми проаналізуємо ваші інформації щодо проведення тижня дитячої
книги і опублікуємо, впевнені, яскраву розповідь про цю акцію. Матеріали про
обласний етап «Книгомаії» теж знайдуть своє місце на «Сторінці методиста».
Нарешті дозволю собі нагадати вам, що актуальність роботи бібліотеки,
сучасні теми, які ви висвітлюєте, це теж важливий чинник включення бібліотеки в
соціальне життя громади. Головні теми нинішнього року, ваша участь в обласному
конкурсі, присвяченням у100-річчю Української революції, розповідь про рік
Японії в Україні, про рік українського військово-морського флоту – все це
сприятиме вашому авторитетові в очах громадської думки. Слідкуйте за сучасними
рухами громадської думки , будьте на гребні цієї хвилі і саме це і буде вашою
участю в соціальному житті громади.
Наші бібліотеки мають неабиякий досвід роботи в напрямку соціального
включення бібліотек в життя громад. Цей
досвід різнобарвний і різноаспектний. Навіть в одному районі ми не маємо
ідентичної діяльності кожної бібліотеки. Тому бажано, щоб заходи з підвищення
кваліфікації активніше і більш
професіонально давали можливість колегам ділитись своїм досвідом. Тому
пропонуємо використовувати таку сучасну форму , як стендова презентація, тобто
демонстрація ідеї, або вже переверненого досвіду з використанням відео ряду –
аналітичних таблиць, матеріалів вивчення читацьких уподобань, навіть змін у
поглядах та інш. Не повинні ми, розповідаючи про досвід навіть своїм колегам,
обмежуватись сухим переліченням назв виставок, чи іншою, не підтвердженою
результативністю, доповіддю про роботу, яка вам здається цікавою, а може вона
зовсім не ефективна і не популярна у громади.
На завершення: бібліотека – це поліфункціональний заклад. Наш розвиток
як соціокультурного феномену визначається багатством напрямків нашої роботи.
Розвиваючись і адаптуючись до сучасності, бібліотека володіє універсальною
компетенцією, а бібліотекар, хоча б поверхово, має поняття про досягнення
цивілізації.
Не даремно Національна бібліотека України для дітей ініціювала
анкетування на тему «Професійна компетентність бібліотекаря дитячої
бібліотеки». Його висновки стануть в
основі змін професійних поглядів на нашу діяльність і на працівника дитячої
бібліотеки.
Робота ,спрямована на соціальне включення в життя громади, є
пріоритетним напрямком роботи бібліотек по обслуговуванню дітей. Мета наша –
довести і членам громад, і представникам влади, що книгозбірні є важливою
частиною суспільного життя і спроможні брати участь у соціальних перетвореннях.
Про роботу бібліотек, які обслуговують дітей, на виконання Указу Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років» №17/2016 від 22.01. 2016 і в зв’язку з оголошенням 2017 року Роком Української революції 1917 – 1921 років.
Методичний лист
Олександр Довженко писав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Українська держава розвивається, вивчаючи своє минуле, і громадяни її розуміють, що історична свідомість є вищою духовною цінністю нації.
22 січня 2016 року Президент України підписав Указ №17/2016 «Про заходи з відзначення подій Української революції 1917-1921 років» і оголошення 2017 року Роком Української революції. Цей Указ спрямований на «вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних з визвольною боротьбою початку ХХ століття та утвердження української державності у формі Української Народної Республіки, Української держави і Західно-Української Народної Республіки, їх значення для відновлення Україною незалежності у 1991 році, утвердження історичної єдності земель, консолідації суспільства, зміцнення міжнародного авторитету України та у зв’язку зі 100-річчям зміцнення міжнародного авторитету України».
Високі завдання, поставлені цим документом, вирішують і бібліотеки, що працюють на виховання патріотизму та історичної свідомості у майбутніх громадян – дітей України.
Саме бібліотека і книга закладають підвалини історичних уявлень дітей про минуле українського народу, про державно-політичне життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації.
З огляду на значимість і перспективність роботи щодо реалізації завдань, поставлених в Указі Президента, пропонуємо кожній центральній, і усім бібліотекам мережі, скласти перспективні плани роботи на 2017-2021 роки «Про роботу бібліотек, що обслуговують читачів-дітей щодо виконання Указу Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років». Природно, ці плани увійдуть блоком до загальних перспективних планів бібліотек району (міста). Бажано, щоб територіальна громада, органи місцевого самоврядування, громадські організації були проінформовані про значимість і системність роботи бібліотек в означеному широкомасштабному проекті. Ефективною вважається також розгортання цієї роботи з навчальними закладами та іншими закладами культури (клубний заклад, музей).
Пропонуємо проект перспективного плану роботи на 2017-2021 роки
«Національно-визвольна боротьба українського народу: 1917-1921 роки»
Комплекс заходів на відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років
2017 рік:
«Українська державність. 1917 рік». Цикл історичних уроків і презентацій виставок для учнів старших класів, в тому числі:
«Центральна рада і Перший універсал»
«Українська Народна Республіка: новий досвід державотворення»
«Одеса – південна столиця Української революції»
«Патріотизм і жертовність героїв Української Революції : шлях до мрії»
«Історичні постаті національних героїв». Цикл літературних ранків і презентацій виставок під девізом - «Вірні українській державності»:
«Михайло Грушевський – перший Президент УНР»
«Володимир Винниченко – мета життя – користь Україні та її народу»
«Симон Петлюра – жертовний шлях до мрії усього життя»
Конкурс дитячих малюнків або літературних есе про Українську революцію 1917- 1921 років «Моя Україна: тяжкий шлях до волі» пропонуємо оголосити в 2017 році. Підсумки підіб’ємо в грудні. Малюнки слід збирати завчасно і ілюструвати ними виставки. Цим заходом можливо поповнити плани роботи на цей рік.
2018 рік:
«За волю і незалежність: крок за кроком». Цикл історичних уроків і презентацій книжкових виставок, в тому числі:
«Павло Скоропадський: останній гетьман з роду Кочубеїв»
«Директорія УНР: роль в історії України»
«ЗУНР – українське державне утворення: золотий лев на синьому полі»
2019 рік:
«100-річчя Соборності України: найвеличніша подія нашої історії». Цикл історичних уроків, літературних читань і презентацій книжкових виставок.
«Партизанська боротьба і партизанські формування на території України». Презентація книжкових виставок, демонстрація кінофільмів і Інтернет відеоряду.
2020 рік:
«Державні утворення на території України: уроки для майбутніх поколінь». Цикл презентацій виставок і історичних уроків.
2021 рік:
«Українська національно-демократична революція 1917-1921 років: уроки перемог і поразок». Історичні читання і презентація виставок.
Відкриваючи у 2017 році цикл заходів, присвячених Українській революції слід підкреслити, що існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху.
Проводячи кожний захід в цьому комплексі необхідно показати витоки українського патріотизму, обов’язково яскраво підкреслюючи образи тих, хто став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну: подвиг героїв Крут, боротьбу за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, Січових Стрільців, спротив дисидентів тоталітарній системі, сьогодення боротьби за Український Донбас. Ці теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають можливість для розкриття такої людської якості, як самопожертва в ім’я нації і держави.
Історія України цього періоду, це не тільки події, це – історичні постаті. На прикладі їх життя, діяльності і боротьбі за державу, бібліотекар яскраво продемонструє національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу. В цьому контексті пропонуємо залучити до обговорення художніх книг, про осіб того часу, учнів старших класів, назвавши цикл заходів «Літературні роздуми – акцент на особистість», в тому числі зацікавленість викличуть обговорення книг Віктора Савченка «Симон Петлюра», «Павло Скоропадський – останній гетьман України», Володимира Сергійчука «Нестор Махно - козак свободи», І. Болгарина та В. Смирнова «Девять жизней Нестора Махно» та книга-спомин, написана особисто Нестором Махно «Мятежная юность». Маємо впевненість, що обговорення літературних творів сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей духовного підйому нації в цей період та формуванню патріотизму учнівської молоді.
Можна запропонувати свято 100-річчя Української революції у вигляді літературно-історичного ранку за наступним сценарієм:
«УКРАЇНСЬКА ЗОРЯ»
Пропонуємо таку ж назву надати виставці, що розкриватиме буремні події тих років і особистості, які історією не забуті. Виставку слід презентувати на закінчення святкового ранку.
На відкритті звучить пісня про Україну (або в запису, або у виконанні аматорського колективу).
Виходять ведучі заходу – учні старшокласники, бажано - в українських національних костюмах, якщо населений пункт багатонаціональний, то костюми, природно, повинні відбивати національний колорит. Пропонуємо до кожного смислового розділу підбирати відеоряд.
1-й ведучий:
- Шановні гості, ми розповімо вам про історію визвольних змагань за державну незалежність нашої країни на початку ХХ століття, історію трагічну і тяжку, але переможну і патріотичну.
2-й ведучий:
Дороги іншої не треба, коли горить Чумацький шлях.
Я йду до тебе, моя рідна, по золотих твоїх стежках
3-й ведучий:
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна…
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина
Що, як тато і мамо, одна
4-й ведучий:
Двадцяте століття принесло людству криваві війни та страшні соціальні потрясіння, але воно ж відкрило перед багатьма країнами шляхи самостійного розвитку.
1-й ведучий:
Український народ зробив свій вибір ще на початку століття. В березні 1917 році був сформований керівний орган - Центральна Рада, яка усіма силами боролась за надання Україні національно-територіальної самостійності.
2-й ведучий:
З переходом у жовтні 1917 року влади до більшовиків між новими господарями Кремля та Центральною Радою виник гострий конфлікт – Рада продовжувала виступати за самостійну Українську Народну Республіку. У відповідь Москва рушила регулярні війська на Київ.
3- й ведучий:
Гордою сміливою бурею бурхливою встань народе зраджений, як один устань:
З гімном перемоги новими дорогами підемо на брань.
Так відповів народ українській більшовицькій навалі, військам царських генералів.
4-й ведучий:
12 разів переходив з рук у руки наш Київ з 1918 до 1920 року. Під час страшних змін загинув талановитіший молодий поет – борець за українську незалежність – Василь Чумак. Він був розстріляний денікінцями. А було йому 19 років.
1-й ведучий:
Пробудіться, орли сизі, славні козаченьки,
Заверніть колишню славу України – неньки,
Бо ні за що підкарнали нашу славу круки,
Залишивши нам на спомин муки, муки, муки.
2-й ведучий:
От такі слова лишив нам на спомин та на заклик до бою за славу рідної України цей 19-річний хлопчик. Слова стали піснею. Послухайте її. (запис у виконанні Марії Бурмак, або у живому звуку – аматорський колектив)
3-й ведучий:
На всіх крутих поворотах історії зірками спалахували масштабні особистості, чия діяльність в політиці, культурі, духовному житті крок за кроком просувала Україну до її одвічної мрії – до волі та незалежності.
4-й ведучий:
Ми розповімо вам про жертовний шлях до мрії про самостійну Україну, по якому йшли ті – яскраві і віддані,100 років тому. Ми розповімо про тих, хто запалював українську зорю незалежності.
1-й ведучий:
Рік 1917. Створено Центральну Раду, яка на законодавчому рівні заявила про повну політичну незалежність України від Росії. На чолі її стояв Михайло Грушевський – учений і державний діяч, унікальна особистість. Тільки в сучасній Україні його служіння Батьківщині отримало справжнє визнання, як лідера національного відродження України. Його багатотомну титанічну працю «Історія України – Русі» дослідники називають «метрикою нашого народу».
2-й ведучий:
Але ніякі декларації самі по собі не здатні захистити демократію. На Київ рушила навала регулярних військ більшовиків. 29 січня 1918 року в нерівному бою під Крутами загинули 300 студентів і гімназистів, які добровільно взялися захищати Київ.
(Бажано, щоб під час цієї розповіді ведучі підняли в руках вінки з маків, або квіти – маки.)
3-й ведучий:
Пломеніли жаринами квіти,
Як ті мрії у юних серцях,
А вони були майже діти,
А вони так любили життя.
Розквітали під Крутами маки…
Догоряли свічки їхніх доль.
Не злякались.. Ішли як солдати.
Під град куль, під пекельний вогонь.
4-й ведучий:
Триста зір спалахнуло на небі…
Триста мрій назавжди відбули…
Триста впали в червоні замети…
Триста їх до останнього йшли…
Ще не соколи, а – соколята,
А в серцях – недитячий вогонь.
1-й ведучий:
Ми добре зараз знаємо, що в обстановці війни і революції не можна покладатись тільки на політику і дипломатію. Збереження Україною територіальної цілісності вирішують сьогодні наші герої на Сході – воїни АТО, кіборги української сучасності.
2-й ведучий:
Короткий історичний період між 1917-1919 роками був насичений для України драматичними подіями. На історичній арені одна за одною з’являлись сильні і суперечливі фігури, такі як Пало Скоропадський і Микола Міхновський. Боротьба йшла не тільки за збереження українського суверенітету, а й за те якою бути Україні в майбутньому: або з’єднати традиції козаччини з поміщицько-монархічним ладом, або стати на позицію Міхновського, який відстоював радикальні погляди самостійності. Доля обох була тяжкою. Скоропадський пішов в еміграцію після того, як до влади прийшла Директорія – новий демократичний уряд України, Міхновський після арешту і жорстоких допитів в ДПУ повісився в садибі свого друга. Він був правий в одному пророкуванні – соціалістичний режим призводить до повної анархії в сільському господарстві та розкладанні армії.
3-й ведучий:
Ось що писав про ці смутні часи Василь Чумак:
Хай летять мої думи-пісні-метеори
Не в палаци гучні, не в безмежні блакитні простори
А в хатину людську, де в кутках оселилися злидні,
Мої співи прості і робочому серцю потрібні.
4 –й ведучий
Край важко жилось пересічним українцям. І мабуть саме цей стан викликав наступні зміни – за кілька днів до падіння режиму гетьмана Скоропадського було створено Директорію – орган демократичних сил, який був призначений для керівництва повстанням проти гетьмана, влада якого трималась на німецьких багнетах. Директорія проіснувала близько двох років. Владу на місцях Директорія передбачала передати трудовим радам, підлягали вилученню та розподілу між селянами державні, церковні й великі приватні землеволодіння. Ця влада забезпечила собі підтримку селянства. Але не надовго – в обстановці війни з Росією, територія, яку контролювала Директорія, ставала дедалі меншою. Уряду України довелось робити багато різних кроків, щоб урятувати молоду республіку від анархії і розрухи.
1-й ведучий:
Давайте згадаємо доброю згадкою про тих, хто стояв на чолі молодої Республіки і робив усе, на той час можливе, щоб принести найбільшу користь Україні і її народу. Володимир Винниченко – письменник і політик, був автором усіх головних законодавчих актів УНР. З приходом радянської влади він був оголошений «ворогом народу», його книги знищувались, його ім’я було викреслено з історії. Але сьогоднішня незалежна Україна відродила пам'ять про політика і видатного письменника.
2-й ведучий:
Головний отаман Української Народної Республіки, останній голова Директорії, талановитий публіцист і державний діяч Симон Петлюра – нащадок стародавнього козачого і священицького роду. У роки Української революції став одним з провідних діячів національно-демократичного руху, членом Центральної Ради, генеральним секретарем військових справ. Його головною справою стало формування боєздатної української армії. Але сил в України на цей час майже не залишилось і Варшавський договір, який було підписано Петлюрою, нічого не вирішив. Петлюра у еміграції був убитий анархістом, а може КДБістом? Петлюра похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.
3-й ведучий:
Ось вірш, який присвятив Дмитро Павличко Симону Петлюрі:
На могилі Симона Петлюри
Скидаю шапку, наслухаю тиш,
Дивлюся в небеса на білі хмари
Полтаву чую, хоч навкруг Париж…
Я знаю Симоне, що ти не спиш,
І не заснеш в чужій землі ніколи
Вставай та одягайся в золотаву спиж,
Вертайся на прабатьківські околи.
4-й ведучий:
До останнього подиху боролись за незалежну самостійну Україну її волелюбні сини. 20 листопаду 1917 року Третім Універсалом Центральної Ради було проголошено Українську Народну Республіку. В цей час почалось відкрите протистояння більшовицьких рад і УНР – найкривавіші сторінки в історії боротьби на незалежність нашої держави.
1-й ведучий:
Ми зараз згадаємо Євгена Коновальця, учасника формування Куріня Січовиїх Стрільців, що був однією з найбільш боєздатних частин армії УНР і підтримав Директорію. Коновалець командує дивізією у бойових операціях проти більшовицьких і денікінських військ. В еміграції Коновалець був підступно убитий, розкриваючи поштовий пакет, у якому знаходився вибуховий пристрій, переданий йому агентом радянських спецслужб.
2-й ведучий:
Сумна доля спіткала вождя руху анархістів, командира повстанських загонів, неперевершеного майстра ведення партизанської війни Нестора Махно. На початку 1920 року проти Махно були кинуті головні сили радянської армії під командуванням Іони Якіра. Зі змінним успіхом велась запекла боротьба, повністю виснаживши сили повстанців. Коли Махно перейшов у серпні 1921 року кордон Румунії його супроводжувало лише 77 бійців. Помер в еміграції, урну замуровано у Стіні комунарів на паризькому цвинтарі Пер-Лашез.
3-й ведучий:
Згадаємо вірш, який у 1921 році написав Нестор Махно. Він і сьогодні звучить так, нібито написав його хтось з командирів АТО.
Вы простите меня, кто в атаку
Шел со мною и пулей сражен,
Мне об вас полагалось заплакать,
Но я вижу глаза ваших жен.
Вот они вас отвоют, отплачут,
И лампады не станут гасить,
Ну, а батько не может иначе.
Он умеет не плакать, а мстить.
Вспоминайте меня, вспоминайте,
Я за правду, за вас воевал.
4-й ведучий:
24 серпня 1991 року Україна проголосила державну незалежність. Ми живемо в своїй, рідній, самостійній і незалежній країні. Ми пам’ятаємо і чтимо свою історію, ніколи не будемо ми людьми, що не пам’ятають своєї спорідненості. Пройшло 100 років, коли запалала на весь світ українська зоря – Українська революція. Сьогодні ми живемо на землі, що завоювала для нас Революція Гідності, що омита кров’ю Небесної сотні і з гордістю згадуємо героїчну епоху 100-річної давнини.
1-й ведучий:
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас –
Рідна Батьківщино,
Ти ж одна у нас.
2-й ведучий:
Хай же мир і дружба поєднає всіх,
І дзвеніть дитячий безтурботний сміх,
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино
Ти ж у нас одна.
Склав: Амельченко Ю.С., головний бібліотекар
Відповідальний за випуск: Палій Т.А., директор
Про стан планування роботи бібліотек Одеської області, що обслуговують дітей на 2017 рік
Аналітична довідка
З метою аналізу стану планування роботи бібліотек по обслуговуванню дітей на 2017 рік, з урахуванням того, що саме цей процес визначає стратегічні напрямки діяльності і конкретні заходи щодо їх реалізації, було вивчено 20 планів-звітів , в тому числі 17 паперових варіантів планів-звітів на 2017 рік:
- ЦБС м. Білгород - Дністровський
- Подільської міської дитячої бібліотеки
- Арцизької центральної районної бібліотеки для дітей
- Балтської центральної районної бібліотеки для дітей
- Березівської районної бібліотеки для дітей
- Білгород - Дністровської центральної районної бібліотеки для дітей
- Біляївської районної бібліотеки для дітей
- Бібліотек КУ «Болградська районна ЦБС», що обслуговують дітей
- Бібліотек Захарівського району, що обслуговують дітей
- ЦБС Іванівського району
- Кілійської районної дитячої бібліотеки
- Лиманської районної бібліотеки для дітей
- Овідіопольської районної дитячої бібліотеки на 2017 рік
- Миколаївської ЦБС по роботі з дітьми
- Подільської районної дитячої бібліотеки
- Ренійської районної дитячої бібліотеки
- Роздільнянської районної дитячої бібліотеки
Та електронні варіанти планів на 2017 рік:
- ЦБС для дітей м. Одеса
- Тарутинська ЦБС
- Міської дитячої бібліотеки міста Чорноморськ.
В означені терміни (період здачі річних звітів) не надали для аналізування плани-звіти по роботі з дітьми на 2017 рік (а ні електронний, а ні паперовий варіанти) Ізмаїльська міська ЦБС, Южненська міська бібліотека, районні бібліотеки - Ананьївська, Велико-Михайлівська, Ізмаїльська, Кодимська, Окнянська, Любашівська, Саратська, Татарбунарська, що є негативним свідченням організації діяльності бібліотек, особливо у терміни трансформації їх роботи з дитячим контингентом в період реалізації державної Програми національно-патріотичного виховання дітей і молоді.
Вивчення планів названих вище бібліотек свідчить про наступне:
- Усі плани мають досить чітку традиційну структуру.
- Деякі плани чітко визначають спланованість заходів і загальної роботи у відповідності з типовими нормативами бібліотечної роботи.
- Більшість планів спрямована на збереження і розширення контингенту читачів - дітей в бібліотеках усіх рівнів.
- Координація та кооперація діяльності роботи бібліотек усіх відомств в районі (місті) з органами державної влади, самоврядування, органами охорони правопорядку, навчальними закладами, медичними закладами є головною спрямованістю багатьох планів.
- Бібліотеки планують видавничу діяльність – видання пам’яток, буклетів, бібліотечних дайджестів.
- Достатньо уваги приділяється створенню позитивного іміджу бібліотеки, формуванню громадської думки про участь бібліотеки в житті мешканців, співпраці в цьому напрямку із ЗМІ.
- Плани відкриваються розділом «Основні напрямки», що саме і є визначенням стратегії діяльності у цьому році. У більшості цих розділів чітко визначені головні політичні і професійні події, над популяризацією яких працюватимуть бібліотеки в цьому році. Особлива увага приділяється датам загальнодержавного значення у відповідності до Указів Президента України, постанов Верховної Ради та конкретних цільових програм обласного та місцевого значення.
- Усі бібліотеки цікаво запланували участь у Тижні дитячого читання, конкурсах «Книгоманія», «Найкращий читач року».
- Бібліотеки розширили перелік форм масової роботи з дитячим контингентом, особливу увагу приділяючи інтерактивним формам спілкування, роботі, яка спрямована на розвиток ініціативи, творчості. Традиційні форми роботи – уроки пам’яті, тематичні і літературні вечори, презентації виставок, вечори зустрічей та інші теж знайшли своє місце в планах роботи. Позитивом є винесення багатьох форм роботи у сквери, на вулиці, у місця відпочинку. Флешмоб стає традиційною формою популяризації книги і читання для бібліотек. Достатньо великий вплив на підвищення ефективності традиційних форм популяризації книги має застосування відеоряду – предметного, Інтернет – відео, фотографічного, що знайшло своє місце в багатьох з проаналізованих планів.
- Корись аналізу планів для усього регіону додасть перелік деяких особливо цікавих заходів, запланованих бібліотеками. Наприклад, новими і цікавими можна вважати:
- «У пошуках поетичних перлин» вебквест - Б. - Дністровська міська ЦБС.
- «Кожний спроможний випробувати себе» - творчий конкурс книжкових майстрів – Одеська міська ЦБС.
- «О, писанко, ти символ України» - виставка-інсталяція - Подільська міська бібліотека.
- «Шарль Перро запрошує» - бібліотечний бал маскарад - Арцизька районна бібліотека.
- «Ми Сотнею пішли на небо» (до Дня пам’яті героїв Небесної Сотні) - урок пам’яті – Балтська районна бібліотека.
- «Наша гордість – безсмертний Кобзар» - літературний вернісаж – Березівська районна бібліотека.
- «Є обов’язки у тебе, їх виконувати треба» - правові сходинки – Б. - Дністровська районна бібліотека.
- «Нехай земля квітує всюди – природу збережемо, люди» - екологічний круїз – Біляївська районна бібліотека.
- «В нас єдина мета – Україна свята, нездолана ніким і ніколи» - історична екскурсія (до 100-річчя Української революції) – Болградська районна бібліотека.
- «Знати і поважати герб своєї Вітчизни, її прапор і Гімн» (до 25-річчя державних символів) – історична година – Захарівська районна бібліотека.
- «Буду я навчатись мови золотої» - мовознавчий турнір – Іванівська районна бібліотека.
- «Диво мандрівка до країни Читалії» - день відкритих дверей в бібліотеках Кілійського району.
- «Нові часи – нові герої» - урок мужності до Дня захисника України (варіанти заходів, присвячених цій даті є в кожному з наданих планів).
- «Її величність українська книга» (до Всесвітнього дня книги і авторського права) - виставка – заохочення – Лиманська районна бібліотека.
- «Українцем я зовусь і цим іменем пишаюсь» - літературний діліжанс – Овідіопльська районна бібліотека.
- «Білий янгол скорботи» - голосне читання споминів свідків Голодомору в Україні – Миколаївська ЦБС.
- «Цікавинки про Японію для дітей» (до Дня Японії в Україні» - книжкові і відео екскурсії – Подільська районна бібліотека.
- «Моріс Метерлінк – синя птиця у пошуках щастя» (до Днів Європи в Україні) - театралізована бібліотечна зустріч із книгою – Ренійська районна бібліотека.
- «Юні прокурори, судді, адвокати» (превентивне виховання) – рольова гра за участі правоохоронних органів – Роздільнянська районна дитяча бібліотека.
- «Чи знаєш ти Європу?» - єврохвилинка – вікторина – Тарутинська ЦДБ.
- Майже усі бібліотеки виділили окремим розділом свою роботу під час літніх канікул.
- Практично в кожному плані є розділ, присвячений роботі на допомогу шкільній програмі.
- Планується робота дитячих гуртків, засідання клубів аматорів.
- Більшість бібліотек запланували заходи в межах обласної бібліотечної програми «Бібліотека проти самотності», звернувши особливу увагу на роботу з дітьми, які мають особливі потреби. Цікаво використовують бібліотеки нову форму презентації книг для цих дітей – скрайбинг, як форму розвитку візуального мислення.
- Усі бібліотеки запланували свою участь у соціологічних і бібліотечних дослідженнях за програмою Національної бібліотеки України, Одеської обласної бібліотеки для дітей та місцевих дослідження.
- Частина бібліотек запланувала участь в методичному забезпеченні діяльності бібліотек території, підвищенні кваліфікації колег, особливо корисні такі заходи, як практикуми для сільських бібліотекарів. Заплановані також заходи з вивчення інновацій, досвіду кращих бібліотек з конкретних напрямків діяльності та ін.
Позитивно оцінюючи творчий підхід до планування більшості районних і міських дитячих бібліотек, необхідно звернути увагу на наступні проблеми, що знижують рівень роботи цих бібліотек, як культурних та методичних центрів територій:
- Не чітко заплановані, а також не виділені окремим розділом заходи щодо реалізації в бібліотеках території основних напрямків «Програми національно-патріотичного виховання дітей і молоді» (конкретно на 2017 рік). Дане питання не виноситься на розгляд ради при директорі центральної бібліотеки, не заплановані аналітичні довідки про стан цієї роботи в районі, місті.
- Більшість бібліотек не винесли окремим розділом роботу щодо відзначення 85-річчя Одеської області, 120-річчя з дня народження В. Катаєва, 80-річчя письменника, громадського діяча В.Г. Рутківського, 500-річчя Реформації та деякі інші славетні дати.
- Абсолютна більшість бібліотек не дає конкретних даних та заходів роботи сільських і міських книгозбірень території щодо обслуговування дітей, які складають не менш 40% користувачів цих закладів. Саме це свідчить про низький рівень відповідальності центральних дитячих бібліотек за стан роботи мережі закладів.
- В розділах, присвячених роботі бібліотек на допомогу навчальному процесу, в більшості відсутні конкретні заходи на допомогу шкільній програмі за учбовими планами.
- В ряді планів не знайшли місця в гідному обсязі заходи щодо методичної роботи.
- В частині планів заплановані на 2017 рік основні показники діяльності не порівнюються з виконаними показниками 2016 року, що не дає можливості розглянути реальність кількісної частини планів.
- В частині планів розглядається використання платних послуг для читачів - дітей, що ні в якій мірі не відповідає сучасним вимогам організації роботи дитячих бібліотек.
- В деяких планах не забезпечується робота щодо відповіді на анкети, присвячені Історії дитячих спеціалізованих бібліотек Одещини.
- Частина не використовувала норми часу на основні бібліотечні процеси.
- Недостатньо уваги приділено роботі з довідково-бібліографічним апаратом для дітей, особливо спрямованої на допомогу сільським бібліотекам в організації каталогів.
- Недостатньо уваги приділено методичні і організаційній допомозі бібліотекам, які увійшли до складу закладів культури об’єднаних територіальних громад.
Просимо коректувати плани у відповідності з даними пропозиціями та цікавими інноваціями колег. А також, беручи до уваги велику кількість інноваційних форм масової роботи, обласна бібліотека для дітей вивчить до кінця ІІ кварталу 2017 року досвід найбільш ефективних заходів і надасть методичний лист за результатами вивчення.
Склав: Амельченко Ю.С., головний бібліотекар
Відповідальний за випуск: Палій Т.А., директор
Немає коментарів:
Дописати коментар