понедельник, 30 января 2017 г.

У неділю, 29 січня, українці вшановують пам’ять Героїв Крут.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки.
Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу станції Крути, між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля ст. Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Укрінформ/Палінчак Михайло


Книжкова виставка в Одеській обласній бібліотеці для дітей ім. В.Катаєва
 

четверг, 26 января 2017 г.

Іван Юліанович Кулик народився 26 січня 1897 р. у м. Шполі на Черкащині в сім’ї вчителя.
Закінчив у м. Умані чотирикласну міську школу. Вчився в Одеській художній школі. 1914 р. виїхав до Америки, працював на фабриках, шахтах, друкував вірші в російських та українських соціалістичних журналах. Член Комуністичної партії з 1914 р. В 1917 р. повернувся на Україну, брав участь у громадянській війні. Вірші І. Кулика публікувалися на сторінках періодичних видань «Мистецтво», «Галицький комупіст», «Шляхи мистецтва», «Червона правда», в альманасі «Буяння». Перша книга віршів «Мої коломийки» вийшла 1921 р. Виступав також як прозаїк, публіцист, критик. Був головою Спілки письменників України.
У 1924 —1926 рр. — консул СРСР у Канаді. Як і В. Сосюра, Іван Кулик один із перших в українській радянській поезії розробляв робітничу тематику, створив образ жінки —робітниці. Почавши з стилізацій народних коломийок головним чином в агітаційних віршах, він у пізніших творах утверджував принципи реалістичної, революційно —пролетарської поезії, прагнув створити образи комуністів, оспівував класову інтернаціональну солідарність трудящих. У поемі «Чорна епопея» відтворив трагічні картини поневірянь негрів у капіталістичній Америці. 1928 р. у перекладах І. Кулика вийшла «Антологія американської поезії».
Помер 14 жовтня 1941 р.
Окремими виданнями вийшли збірки поезій та поем: «Зелене серце», «Одужання» (1923), «В оточенні» (1927), «Чорна епопея» (1929), «Шість поем» (1930), «Карачай» (1931), «Твори» (1932), «16 морців» (1934), «Змужніла молодість» (1935), «Вірші та поеми» (1962), «Поезії» (1907).


вторник, 24 января 2017 г.

24 січня в приміщенні Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. В.Катаєва в рамках Катаєвсього тижня (до 120-річчя від дня народження письменника) відбулася зустріч читачів бібліотеки зі співробітником Літературного музею – Римарь Н.М.                    
Тема літературно-історичної зустрічі: «В.Катаєв та Одеса»


понедельник, 23 января 2017 г.

23 січня літературний година, присвячена одному з найкращих дитячих оповідань відомого письменника В. Катаєва «Белеет парус одинокий», відкрила Катаєвський тиждень (присвячений 120-річчю від дня народження письменника) в Одеській обласній бібліотеці для дітей ім. В. Катаєва.

Учні 5-их класів ЗОШ №52 зі щирою цікавістю слухали розповідь про життя та творчість письменника, переглянули фрагменту художнього фільму «Белеет парус одинокий», який був знятий на Одеській кіностудії. 


пятница, 20 января 2017 г.

Відділом естетичного виховання Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. В.Катаєва спільно з Дитячою музичною школою №15 ім. Т. І. Боєвої (керівник - Салижин Ірини Романівни; викладачі класу сольного співу - Мягкова Маргарита Володимирівна,
Третяк Людмила Миколаївна) 19 січня була організована музично-театральна вистава "Українській вертеп". Глядачами театральної вистави в приміщенні бібліотеки стали учні 5-А та 5-Б класу ЗОШ №52.




Госкомтелерадио объявляет в 2017 году Всеукраинский конкурс на лучшее периодическое печатное издание для детей и юношества. Конкурс прово...